Logo

5 Січня 2020, 19:02
Теги: свята

Чудернацькі традиції у зимові свята в різних країнах

Більшість людей у всьому світі чекають на Новий рік та Різдво подарунків, святкового столу. Багато ритуалів та звичаїв схожі й існують вже кілька століть — як от збиратися родиною за святковою вечерею, співати пісень, або ж цілуватися з рідними та друзями і загадувати бажання під бій курантів. Проте існують і незвичайні традиції, характерні для певної країни. Якісь виникли століття тому, інші ж з'явилися зовсім недавно.

Наприклад, в Італії деякі громадяни досі дотримуються давньої традиції під Новий рік викидати з будинку старі й непотрібні речі (посуд та навіть меблі), щоб позбутися усього поганого, пише Галичина.

А ще у країні є цікавими головні персонажі зимових свят. Це Баббо Натале (різдвяний дід, схожий на Діда Мороза) та відьма Бефана (в перекладі з італійської — фея). Обоє виконують роль Санти на Різдво й Новий рік - дарують подарунки. Бефана (її зображають літньою жінкою в чорному, що всюди літає на мітлі, як Баба Яга), пробираючись у будинок через димар, кладе подарунки в шкарпетки, які діти розвісили заздалегідь.

За легендою, Бефана у давні часи (2000 років тому) приймала у себе на нічліг волхвів, котрі йшли вклонитися новонародженому Ісусові. Після зустрічі з ними теж хотіла відвідати Спасителя, та не встигла. Тому з тих пір з 5 на 6 січня роздає діткам подарунки. Італійці залишають для неї біля каміна частування і келих вина. Вважають, що добра відьма дарує подарунки лише чемним дітям, а тим, хто погано поводився, кладе в шкарпетку вуглинки. Дорослі теж можуть отримати подарунок від чаклунки — вона підмітає підлогу в будинках хороших господарів.

Цікаво, що її манекен можна побачити висячим у повітрі між будинками вузеньких вуличок стародавніх міст країни - і не лише на Різдво.

А в Норвегії відьом побоюються — тут у святвечір заведено ховати мітли, оскільки вважають, що в ніч перед Різдвом у світ вибирається нечиста сила і краде їх, щоб літати по небу.

Одна з давніх валлійських різдвяних традицій (Уельс, Британія), що збереглася в наші дні, — це обряд Марі Луід, або «суперечка з сірою клячею». Керуючий процесією ряджених одягається у білий балахон і тримає над головою кінський череп, насаджений на палицю чи вила. Череп закріплюють так, щоб «кінь» міг відкривати рот і крутити головою. В очниці вставляють ґудзики або скло, а морду прикрашають кольоровими стрічками і розетками.

Ряджені ходять від хати до хати, співаючи про те, як важко жити на вулиці, і просять пригостити пирогами та елем. Учасник, який грає роль Марі Луід, має вмовити господаря будинку запросити їх усередину, а той намагається переконати колядників у своїй бідності. Суперечка з сірою клячею має відбуватися у формі змагання гумористичних римованих віршів. Зазвичай господар будинку або частувального закладу здається першим і всю компанію кличе до столу. Якщо ж програють ряджені, їм доводиться піти ні з чим.

В Нідерландах та деяких областях Бельгії 5 грудня відзначають День святого Ніколаса (Синтерклааса) - головне зимове свято, Він виконує і роль різдвяного діда, котрий, за легендою, живе в Іспанії, звідки припливає на човні, а далі подорожує по країні на білому коні Амеріго. Нідерландського Санту супроводжує помічник — чорний Піт, котрий приносить дітям подарунки через димар. В очікуванні сюрпризів малюки ставлять на ніч черевики біля каміна або батареї і кладуть в них морквину для коня Амеріго. Чемні діти зранку знаходять подарунки й солодощі, а ті, хто погано поводився, — картоплю. Неслухняних ще залякують тим, що Ніколас забере їх до себе в Іспанію. Правда, в наші дні таких покарань діти уже не бояться.

Жителі Австрії та Німеччини у День святого Ніколаса вшановують ще й темну іпостась Санти — злого монстра Крампуса. У містах проходять процесії ряджених, де учасники на честь головного героя вдягають роги, кошлаті шкури та маски козлів з довгим витягнутим язиком.

Також у Німеччині, де виникла традиція наряджати ялинку на Різдво, є звичай ховати в гілках святкового дерева скляну іграшку-огірок. Хто з дітей відшукає прикрасу, отримає від господаря дому подарунок. Іграшку дбайливо зберігають у сім'ї і передають наступним поколінням.

В іспанців найпопулярніше зимове свято — День волхвів, або Свято трьох королів. 5 січня по всіх містах і містечках проходять костюмовані ходи, а подарунки дітям дарують біблійні царі-волхви, а не Санта Клаус. У Новий рік кожен іспанець під бій курантів має з'їсти 12 виноградин, загадуючи при цьому бажання.

У Швеції ще в 60-х роках минулого століття з'явилася цікава традиція — у Різдво о третій годині дня шведи всією родиною збираються біля телевізора й дивляться святковий випуск мультфільму про різдвяну історію каченяти на ім'я Дональд Дакк. У ті часи на національному телебаченні було лише два канали, по одному з яких йшли мультфільми Уолта Діснея, а на другому – про Дональда Дакка. З того часу це каченя стало головним героєм Різдва у шведів.

Шотландці в новорічну ніч прикрашеними новорічними вулицями котять підпалені бочки з дьогтем, які символізують рік, що минає. А в деяких місцевостях ходять, розмахуючи над головою величезними вогненними кулями, що символізують сонце, яке очищає прийдешній рік.

В Ісландії замість Різдва і Нового року святкують язичницьке свято зимового сонцестояння — Йоль, яке припадає на 20-22 грудня. Популярним фольклорним персонажем його є йольский кіт. За легендою, звір розміром з бика приходить у світ людей 5 грудня і перевіряє, чи добре вони потрудилися впродовж року, що минає. Тих, хто старанно працював і встиг обзавестися новим бавовняним одягом для сім'ї, підготувати в'язаний подарунок для кота, монстр не чіпає, а ледарів і нечупар має з'їсти. Відомий в країні вислів «надіти йольского кота» означає накликати на себе проблеми і біди. У наш час ісландці вважають, що страшний звір може хіба що вкрасти зі столу святкове частування. Але традиція в'язати чи купувати до 21 грудня новий бавовняний одяг збереглася й досі.

У новорічну ніч бразилійці одягаються в біле і після півночі йдуть на пляж. Там святкують і стрибають через сім хвиль, щоразу загадуючи бажання. Вони вважають, що треба обов'язково стати обличчям до океану, щоб у новому році не переслідували невдачі з грошима. Цей ритуал був запозичений у 1960-ті роки з афро-бразильської синкретичної релігії умбанда, божеством якої є дух моря Йемайя - покровителька жінок, культ якої поступово злився із вшануванням Діви Марії. Тому ще однією частиною новорічного обряду є білі квіти, які дівчата несуть до океану і відпускають у воду.

Різдво в Португалії є сімейним святом. Тому під одним дахом збираються три-чотири покоління родичів, а за столом ставлять ще й стільці та набір посуду для померлих рідних (як і в більшості родин українців). З 25 грудня по 6 січня ряджені ходять від хати до хати й співають «січневі» пісні Janeiras. Співаки з гумором і теплом згадують важливі події минулого року, бажають удачі та щастя усім перехожим і отримують за це в нагороду горіхи, печиво і шоколад.

Новий рік для еквадорців швидше привід поклеїти дурня, а не сімейне торжество. Молодь перевдягається в карнавальні костюми і зупиняє машини, випрошуючи у водіїв монетку. Люди роблять і спалюють опівночі ляльки El Viejo — символ всього поганого, що хочеться залишити в старому році. Найчастіше у таких опудал обличчя відомих політиків чи не надто симпатичних автору ляльки знайомих.

А ще тут заведено надягати у свято спідню білизну щасливих квітів. Для любові потрібні червоні тони, для грошей — жовті, а ті, хто хоче спокійного року, носять біле. Кольорова білизна як талісман популярна не тільки в Еквадорі, але відтінки для виконання бажань можуть відрізнятися, — наприклад, аргентинці, які мріють про кохання, вибирають рожевий колір, а італійці на щастя одягаються у червоне.

В Аргентині, згідно з місцевою традицією, також є звичай викидати під Новий рік з вікон непотрібні журнали, газети та іншу макулатуру.

Панамці у празник спалюють опудала політиків чи відомих людей, вважаючи, що таким чином знищують усілякі неприємності.

У Данії в Новий рік розбивають посуд до дверей будинку рідних та друзів - на щастя і удачу.

Греки, за давнім звичаєм, несуть у гості важкий камінь, щоби у газдів весь рік були важкі від грошей гаманці. А голова родини розбиває у дворі свого будинку гранат, щоб розсипалися зернята - тоді новий рік принесе добробут і щастя.

Фінни та естонці зимові свята найчастіше відзначають у сауні, щоб у новий рік увійти чистими.

У Чилі перед новорічними дзвонами годинника вимітають з дому усе сміття мітлою, що символізує очищення від негативної енергії, а ще відвідують кладовище.

Перуанці, котрі мріють про подорожі світом, мають у новорічну ніч гуляти вулицями з порожнім чемоданом. Дівчата з метою найти собі нареченого - з прутиком. А ті, хто хоче, щоб їх не карала доля у новому році, виходять на вулиці, щоб побити одне одного і таким чином розплатитися за погані вчинки у старому році.

У Японії в новорічну ніч замість 12 ударів курантів б'ють 108 разів у дзвони, що символізує 6 різних пороків людини, кожен з яких має 18 відтінків.

Шведи у свято спалюють великий манекен "евльського козла", щоб позбутись усього поганого. А болгари під час святкової гостини під бій курантів і з вимкненим світлом цілуються з ким забажають...

Кореспондент - Анжела БОЙЧУК