В Івано-Франківську жителі міста пройшли факельною ходою по Вічевому майдану, стометрівці і віддали шану загиблим під час Революції Гідності. Участь у заході взяли близько тисячі франківців, серед яких були здебільшого представники старшого покоління, а також політики, студенти та члени громадських організацій.
«Сьогодні наш моральний обов’язок – це вшанувати тих, хто загинув за Україну, воюючи беззбройно. Черговий раз хочемо нагадати людям про те, що є така дата, що цих людей треба пам’ятати. Крім того, нам своїми вчинками треба змінювати країну, адже багато гасел Революції так і залишилися лише гаслами. Отже, цією акцією хочемо достукатися до української влади. Це хода пам’яті для полеглих і хода нагадування для жителів міста», – стверджує голова обласної організації «Свобода» Василь Попович.
Рухаючись колонами із прапорами, портретами полеглих, факелами та запаленими лампадками, люди скандували патріотичні гасла: «Слава Україні! – Героям слава!», «Герої не вмирають – вмирають вороги!», «Слава нації – смерть ворогам!», «Честь і слава Героям Станіслава» тощо.
«Саме 18 лютого розпочалися ті події, які всі знають як «розстріл Небесної сотні». Тоді ми разом збирали сотні «Свободи», аби йти у так званий «мирний наступ», але він виявився зовсім не таким. Тоді я востаннє побачив свого побратима Сергія Дідича… Він загинув тоді. Саме тоді ми побачили страшні речі, тоді почалися серйозні жертви. Але боротьба за Україну ще не завершилася. Сьогодні я не можу сказати, що ми в повній мірі виконали обов’язок перед тими, кого немає зараз з нами. Колись на Майдані хтось сказав: «Ну що? Ми вже тут 3 місяці, а нічого не змінюється»… Але я зараз готовий стояти рік, щоб ці хлопці були живими». Ми із Сергієм Дідичем колись були впевнені, що переможемо Януковича. Я не сумніваюся і зараз, що вийдемо переможцями у цій війні», – зазначив екс-надрепРуслан Марцінків.
Після урочистої ходи у меморіальному сквері провели панахиду за Героями Небесної сотні. Люди під перші акорди «Гей плине кача…» зі сльозами на очах клали портрети загиблих краян, вінки, лампадки до хреста, плакали і молилися, віддаючи шану всім, хто рік тому виборов свободу для кожного з нас.
