Logo
19 Березня 2017, 20:15

Ігор Худоб’як: «Важливо, щоб франківці підтримували свою футбольну команду. Нам це дуже допомагає»

У Івано-Франківську чотири роки поспіль не було футболу, та вже у 2016-му році було відновлено футбольну команду під назвою «Тепловик». Про оновлене футбольне життя міста та самої команди – читайте у розмові з українським футболістом, нападником франківського «Тепловика-Прикарпаття» – Ігорем Худоб’яком.

1

Розмовляла з футболістом ТРК «ВЕЖА»

– Ігоре, чому саме футбол? Якщо б не футбол, то що?

– Спочатку я почав займатися боксом. Це було моє перше спортивне захоплення. Та коли у нас, у Галичі, закрили секцію з боксу, вирішив спробувати себе у футболі. Тоді мене помітили тренери з Івано-Франківська і запросили до себе. Мені було близько 16-ти років. Вже зі шкільних літ я знав, що спорт – це моє.

– Якою тоді була футбольна підготовка у Івано-Франківську?

– Футбольний клуб «Прикарпаття» на чолі з президентом Анатолієм Ревуцьким активно готували сильних футболістів. Два роки поспіль ми вигравали Чемпіонат України з футболу. Згодом, було створено іншу команду, під назвою «Факел» на базі Університету нафти і газу. Командою ми кілька раз вибороли звання Чемпіона України з футболу серед студентів. Ряд футболістів запросили до збірної України серед студентів.

 У Івано-Франківську чотири роки не було футболу. Чи правильно, на вашу думку, зараз розвивається футбольне життя міста?

– Завдяки підтримці мера, котрий вирішив все ж таки створити професійну команду, ми впевнено рухаємося вперед. Думаю, що це правильний напрямок. Вже почали з Другої Ліги. Дай Боже, щоб у нас з’явилися спонсори, бо на бюджетних коштах далеко не заїдеш.

2

 До складу нового «Тепловика» ввійшли футболісти, з яких не у всіх є професійна футбольна підготовка. Чи вдалося вийти на потрібний рівень?

– Всі навчаються у процесі роботи. У нас тільки декілька досвідчених футболістів, а решта – хлопці, які ще не мали професійного контракту. Ми активно допомагаємо хлопцям, коли є потреба: у дечому підказуємо та навчаємо. Гадаю, що з часом ми досягнемо хороших результатів.

 Яка перспектива розвитку футболу на обласному рівні, а також розвитку футболістів?

– Найголовніше – це школа, в якій формується футболіст. Для того, щоб потрапити до «Динамо» потрібен неабиякий рівень підготовки, оскільки їхні вимоги дуже високі. Я веду до того, що навіть при бажанні відразу потрапити до солідної команди, потрібно багато тренуватися та працювати над собою, тоді можна буде досягти висот та успіхів.

 Коли ви зрозуміли, що футбол – це ваше?

– Я зрозумів, що це моя професія, коли вперше підписав професійний контракт з командою «Факел», тоді мені було 17. З того часу я вже знав, що буду футболістом.

 Які матчі найбільше запам’яталися?

– Найбільше мені запам’ятався матч, після якого мене запросили у футбольну команду «Севастополь». Команда тоді йшла на першому місці і в Першій Лізі ми вийшли вже у Прем’єр-лігу. Вперше виступавши за цю команду, мені вдалось забити перший в історії «Севастополя» гол, та ще й у Прем’єр-лізі. Тим паче, що тоді я вийшов на заміну. Це був той матч, який найбільше мені запам’ятався.

3

 У вас є досвід роботи у різних футбольних командах. Якщо порівнювати «Тепловик» з іншими командами, то які тут переваги і недоліки?

– Мені тут дуже комфортно. По-перше, я граю вдома. Зі своїм тренером я знайомий давно. Якось ми навіть виступали разом. Радий, що повернувся до Франківська, додому завжди легко повертатись. До того ж, у цьому році мені виповниться 30, вже хочеться спокійнішого ритму.

– У вас є низка нагород. Що для вас ці відзнаки?

– Вдома припадають пилюкою (сміється). Звісно, кожна нагорода мені приємна та свідчить про досягнутий результат, але я впевнений, що не потрібно на цьому зупинятись, завжди потрібно йти до нових завоювань.

– Яких із запланованих матчів чекаєте? 

– Наш футбольний календар вже складено. 18 березня відбудеться домашня гра, приймаємо команду «Енергія» з Нової Каховки Херсонської області. А ще, прийматимемо команду «Суднобудівник» з Миколаєва. Відбудеться багато цікавих матчів. Я хочу запросити франківців приходити на матчі, підтримувати нас, а заразом і місцевий футбол. Нам ця підтримка дуже приємна та потрібна.

 Як команда готується до матчів?

– Уже відбулися два повноцінні зібрання: перший відбувся в Яремче, це десятиденна фізична підготовка, а другий – у Києві, це був турнір пам’яті Сергія Закарлюки. В останньому ми вибороли четверте місце з 16-ти команд. Я вважаю, що це досить непоганий результат. Зараз готуємося на місці. Футболіст повинен постійно тримати себе у формі. Якщо хлопці у відпустці, вони готуються індивідуально; коли відбувається тренувальний процес, то тут вже все регулює тренер.

4

– Чи є у команди суперник, через гру з яким переживаєте? 

– Таких, кого боїмося – немає. Є команди, які ми поважаємо. У нас немає страху перед грою з іншими сильними командами, навпаки – для нас це цікавий виклик.

– Яке найбільше досягнення для футболіста?

– Найвища нагорода – це «Золотий м’яч», проте кожен індивідуально вирішує, що для нього нагорода.

7

Довідка:

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за «Факел» (Івано-Франківськ), в якому провів один сезон, взявши участь у 15 матчах чемпіонату. У складі івано-франківської команди був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Динамо-2» (Київ), до складу якого приєднався в кінці 2005 року.

Відіграв за дублерів київських «динамівців» наступні пів року своєї ігрової кар’єри, проте не зміг пробитися до основи і влітку 2006 повернувся до «Факела», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар’єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі івано-франківського клубу, був основним гравцем атакувальної ланки команди. Крім того, за підсумками сезону 2006—07 допоміг команді зайняти друге місце в другій лізі і вийти в першу лігу.

На початку 2010 року перейшов до «Севастополя», з яким в тому ж сезоні став переможцем першої ліги. Після того, як за підсумками наступного сезону «Севастополь» вилетів з елітного дивізіону, Худоб’як на правах оренди до кінця року перейшов у білоруський «Гомель», за який зіграв 6 матчів в національному чемпіонаті, після чого знову на правах оренди перейшов у «Енергетик», але до літа такі не зіграв в жодному офіційному матчі команди.

Улітку 2012 року підписав контракт з «Геліосом», але вже в кінці року його було розірвано за згодою сторін і Худоб’як покинув клуб. Протягом 2013—2014 років грав за миколаївську «Енергію» і ФК «Тернопіль», після чого з липня 2014 по липень 2015 перебував поза професійним футболом. 17 липня 2015 року на правах вільного агента уклав контракт з «Говерлою».

22 червня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса», але зрештою перейшов у липні того ж року до складу франківського «Тепловика». У першому матчі першості 2016—2017 відзначився двома голами у воротах «Арсеналу-Київщини».