Усе частіше франківські комунальники стикаються з крадіжками ліфтового обладнання та нищенням самих ліфтів. У поліції розводять руками. Мовляв, повідомляють про крадіжки не одразу, тож і злодія знайти важко. А потерпають від цього, звісно, мешканці.
Про крадіжки ліфтових котушок та іншого обладнання говорять на кожній оперативній нараді у міського голови Руслана Марцінківа, які проводять по вівторках, пише Репортер.
Директор КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» Мирон Джус зізнається, що поки не почав особисто виїжджати на об’єкти, то й сам не розумів, як один ліфт можна ремонтувати три тижні. А на додачу ще й працівників бракує, а в них на балансі 475 ліфтів.
«Цього року на відновлення ліфтів від вандалізму ми витратили 95 тис грн, – говорить Мирон Джус. – Тільки за два останні місяці спалили чотири ліфти: виламали двері, облили ліфт якоюсь горючою сумішшю і підпалили. Вигоріли кабелі, замкнуло проводку, погоріла електроніка. Розумієте, підпал – це дуже серйозна річ».
Комунальник запевняє, що про крадіжки та будь-яке інше руйнування майна вони завжди повідомляють поліцію. Проте винних знаходять рідко.
«Переважно такі випадки трапляються раз на квартал, і робиться це вже по напрацьованій схемі, – розповідає Джус. – Але є ліфти, які ламають постійно, наприклад, на Симоненка, 34. Як тільки його відновлять, замінять зіпсовані деталі, через кілька днів він знову не працює».
Натомість заступник начальника Івано-Франківського відділу поліції Володимир Гаврилаш каже, якби комунальники вчасно повідомляли про крадіжки, то злодіїв «за гарячими слідами» можна було б затримати.
«Ми дізнаємось про те, що щось вкрали чи знищили, вже через тиждень-два, – говорить Гаврилаш. – Спершу ліфт тиждень не працює, і про це ніхто не повідомляє, ще через тиждень приїжджає технік, який не завжди тверезий, і все там обмацує, а потім аж телефонують нам. Зрозуміло, що до того часу там від злодія ніяких слідів не залишиться».
Каже, злодії завжди «працюють» в парі. Зазвичай крадуть в обід – коли люди на роботі, або вночі – коли всі сплять. Один пильнує ліфт, щоб той не рушав з місця, а інший спускається в шахту по метал.
«Люди самі винні, бо технічні приміщення ліфтів відкриті, і туди може зайти хто завгодно, – говорить Володимир Гаврилаш. – Ми постійно просимо: «Поставте колодку, і проблем не буде», але нас ніхто не слухає».
Також поліцейський запевняє, що вони регулярно відпрацьовують усі пункти прийому металу в місті. Якщо знаходять крадене – штрафують і позбавляють ліцензії. Тому нині, якщо злодії зняли обладнання з ліфта, то вивозять його за межі міста.
А от про підпалені ліфти Гаврилаш нічого не чув: «Діти палять кнопки запальничками. Та щоб обливали чимось і спалювали, то такого не було, або нас ніхто не повідомляв».
Ще одна суттєва проблема, через яку постійно виникають поломки – термін експлуатації. За технічними вимогами, ліфти мають працювати 25-27 років, проте в більшості будинків їм уже за 30.
«Наразі всі старі ліфти в нас працюють, – каже Мирон Джус. – Якщо виникає якась поломка – ремонтуємо. Звісно, є радянська електроніка, яка вже на межі, але вона працює. А якщо бачимо, що вже нема що ремонтувати, то звертаємось до мешканців і на умовах спільного фінансування замінюємо обладнання. Цьогоріч ми повністю замінили електроніку в п’яти ліфтах».
Наразі МІУК проводить технічне обстеження всіх ліфтів, що є в них на балансі. До кінця року планують скласти графік заміни електроніки та силового обладнання. Також буде складений титульний список для виділення коштів на проведення робіт. В середньому, каже Мирон Джус, на один ліфт потрібно 15 тис грн.
