Logo

12 Червня 2019, 19:00

Благовіщенську церкву в Коломиї реставрують гуцульські майстри-ґонтарі

Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ належить до пам’яток архітектури національного значення області. Це найкращі зразки гуцульського сакрального будівництва.

Ще з лютого тут за сприяння благодійного фонду “Покуття”, заснованого Андрієм Іванчуком, розпочали реставраційні роботи з відновлення первісного вигляду храму з його автентичністю.

Тепер в активній фазі заміна покрівлі дерев’яної церкви та елементів фасаду, пише Дзеркало медіа.

Унікальність перекриття ґонтою: таких майстрів залишилося небагато

Народне дерев’яне будівництво Гуцульщини формувалося протягом багатьох століть. Покрівельні техніки є невід’ємною частиною традиційного народного будівництва. Одним із таких є ґонт (ґонта). Саме про неї, її унікальність та майстрів, яким від діда-прадіда передалися навички, а ще про складність виконання таких робіт і буде наш матеріал.

Ґонт – це покрівельний, природний матеріал, який виготовляють з дерева у вигляді клинчастих дощечок фігурної форми, які мають поздовжнє з’єднання.

Воно конче має бути зі смереки, не різане, а колене. Майстрів, які знають цю справу, в наших регіонах залишилося не так багато. Здебільшого це вихідці з Гуцульщини – Верховинщина, Косівщина та ін.

Майстерність, яка передається з покоління в покоління

Білакові Михайлу 59, ґонтарює близько 20 років.

На його рахунку роботи в одній із резиденцій президента України “Залісся” ще в 2000 р., праця на Хотинській фортеці, багато інших.

Ґонту роблять тільки зі смереки. Вона має бути “крута за сонцем”, перед тим як зрубати дерево, роблять пробу: якщо колеться, то добре, якщо ні – рубати не слід. Пізніше рубають ковбки по 53 см, які спершу розколюють на четвертину, потім на восьму частину і т. д. Опісля ставлять на спеціальний столець і фугують. Ґонта має бути колота, а не пиляна – це дуже важливо. І зроблена під кут, щоб дощ міг стікати дахом. Раніше гуцули тільки ґонтою перекривали свої помешкання та церкви, – розповідає майстер.

Володимир Гандурак – ґонтар із Верховини, який працює за цим фахом понад десять років. “Це ремесло знали мій батько і дід, ну і я спробував. Робота складна, адже ручна. Спершу варто обрати в лісі смереку. Опісля колемо на ковбки, вдома стрижемо на верстаті, заготовляємо. Сюди вже привозимо заготовки. То треба мати терпіння, щоб це робити. Восени перекривав церкву у Львові, інколи просять перекрити каплиці”, – розповідає майстер.

Матеріал для робіт привозять з Карпат, де дерев’яні дощечки, за словами майстрів, виготовляють вручну.

Про роботи, які виконують наразі біля Благовіщенського храму

Ґонта, якою був перекритий храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії, вже, на жаль, непридатна, адже була зроблена з недотриманням виробничих технологій. Опади не стікали як слід, покрівля намокала і вся прогнила зсередини, тому перекривають увесь храм. Згодом її оброблять природною нафтою. Всі реставраційні роботи виконує кооператив “Зодчий”.

У реставраційних роботах Благовіщенського храму задіяно 15 осіб. Кожен із майстрів має свою ділянку роботи. Хтось зубить ґонту, інший підтесує, частина – встановлює. Паралельно інші майстри викладають доріжки навколо храму з річкового каменю. Загалом виконано 40 % запланованих робіт. Укріплено підвалини, замінено старі металеві церковні бані на дерев’яні, поміняно накупольні хрести, а ще замінюють дерев’яні колоди, що формують стіни храму, переходять до внутрішніх робіт. Зі стін також знято дошки з ДВП, за якими ховався давній розпис, виконаний майстрами в 1945 р.

“Це вже друге покоління ґонтарів. Деякі їхні батьки вже не можуть працювати, то тут їхні сини, племінники, внуки. Тому-то й ґонтарне мистецтво ще не пропало. Ґонтою перекривали дахи споконвіку, навіть на стародавній Хотинській фортеці, де ми також виконували реставраційні роботи, теж ґонта. Головне наше завдання – зберегти автентичність храму. Дякую Андрію Іванчуку, а особливо його матері, за виховання такого патріота України, який докладає всіх можливостей, щоб зберегти культурні надбання Коломиї в належному стані. А ще вдячні, що довірили ці реставраційні роботи саме нашій коломийській фірмі. Щодо самого перекриття також буде проведено кілька циклів обробки ґонти. І якщо опісля встановлення дотримуватимуться експлуатаційних норм, перекриття послужить ще не один десяток літ. Церква “плакала”. Точка роси руйнувала несучі конструкції, якби ми не втрутилися – захрестя б вже на сьогодні впало”, – розповідає Іван Озарук, засновник кооперативу “Зодчий”.

В одному з сюжетів коломийського телеканалу “НТК” парох храму о. Андрій Танасійчук сказав: “Храм потребував не так реконструкції, не так відновлення, як аварійного утримання, я б навіть сказав, що ми його рятуємо. Це дуже приємно, коли є люди, готові допомогти, прагнуть робити це у поєднанні з голосом громади. Ставимо тут також дренажну систему, дбаємо про водовідведення. Той факт, що ми на це відважилися – показник того, яка ми згуртована нація. Адже ми не реконструкцію робимо, а рятуємо храм від руйнації”.