Роман Кузьмин: “Треба намагатися ще, п’ять – це мало”

Минулого сезону найкращим бомбардиром чемпіонату другої ліги став нападник тоді ще команди з назвою “Тепловик-Прикарпаття” Ігор Худобяк. Після п’яти турів нової першості з-поміж кращих голеадорів знову є представник Івано-Франківського клубу – та це не знаний «Халк», а маловідомий новачок команди Роман Кузьмин. Досі він грав на аматорському рівні, вдома і за кордоном, а нині вже провів п’ять м’ячів на професіональному рівні.

куз1

В останньому матчі з Арсеналом-Київщиною 21-річний півзахисник поклав початок розгрому на 38-й хвилині, “Прикарпаття” перемогло 4:0, а футболіста було визнано ПФЛ і проектом Золотий талант України найкращим молодим гравцем п’ятого туру, пише ПФЛ.

– Романе, у першому ж матчі на професіональному рівні ви забили гол, і в другому також, у третьому взагалі стався дубль. Вас брали у команду як центрального півзахисника, а ви виявилися забивалою?

– Виходить, що так. Чуйку маю гарну, намагаюся забивати.

– Ось зараз ще один гол, вже у ворота «Арсеналу-Київщини». Розкажіть, як ви здолали суперника?

– Суперник – аутсайдер, ми мали вигравати, і питання було тільки в тому, щоб із якнайбільшим рахунком це зробити. Довго не виходило і потім тільки прорвало. Та загалом, суперник нелегкий, хоч і аутсайдер.

– У чемпіонаті ви не забили тільки тернопільській «Ниві». Не виспалися?

– (сміється).Щось таке. Можливо дорога далася взнаки. Не пішло щось, в одному з епізодів мав забивати ударом головою, але не вийшло. В кожній грі не можна забивати.

– Що скажете про свою результативність? Самі здивовані?

– Звісно вражений. Та треба намагатися ще, п’ять – це мало.

– «Халк» не ображається, що ви лаври відібрали?

– Ні, чого ображатися? Каже, молодець, молодий,що забиваєш.Ти забивай і мені віддавай.

– А як взагалі сприйняв новачка колектив? Хтось взявся опікуватися?

– Я в команді з усіма грав, ще коли в ДЮФЛ виступали. І з Боришкевичем в Брошниві грав, Орест Януш, Громалюк – всі знайомі, колектив добре прийняв.

куз2

– Та все одно м’ячі після тренувань ви збираєте?

– Ні, є ще молодші (посміхається). Але я входжу до молодіжки ще.

– У клубах УПЛ є традиція: новачок за перший свій гол пригощає команду піццою, чи до кав’ярні веде. Ви як подякували партнерам?

– Ще ніяк .Сказав подякую, але не виходить, поки що ніхто ніде не хотів збиратися.

– Який свій гол вважаєте найкращим?

– Звісно з кутового у ворота “Арсенала.

– Романе, ви згадували, що вперше пішли на тренування у другому класі. Це у вашому селі Цінева була футбольна секція, чи вже в райцентр їздили – Рожнятів?

– В селі тренувалися, там отримував перші футбольні навички.

– А школу закінчували в Івано-Франківську, виступаючи в чемпіонаті ДЮФЛУ за Прикарпаття.

– Саме так, Ігор Михайлович Гогіль тренував команду 96-го року народження, і я був два роки в спортивній школі Прикарпаття.

– Чому 17-річним не знадобилися головному клубу області, а лише зараз?

– Не знаю навіть. Тренерське рішення.

– Після випуску ви грали за любительські команди в чемпіонаті області, щоправда, були півроку, проведені в Говерлі.

– Так, спочатку на область бігав – юнаки, потім дорослі. А в “Говерлі” там лише дваматчі зіграв і потім пішов у “Карпати” (Брошнів). За них грав і потім “Прикарпаття”.

– Хто вас 18-річного запрошував до “Говерли”?

– Я сам їхав, там знайомі були. Півроку побув і повернувся сюди. Тренером там працював Слюсар Валентин, не склалися стосунки – він не хотів ставити, ставив місцевих.

Я зіграв півтайму з “Динамо”, з “Волинню” 20 хвилин і все. Тож повернувся в Брошнів.

– Ви й минулого року виступали за цю команду, а паралельно бігали за “Тужилів”. У міні-футбол?

– Так-так, у міні-футбол грав.

– За Тужилів провели 20 м’ячів у дев’яти поєдинках, та навряд чи за це досягнення вас запросили до “Прикарпаття”. Як стався цей перехід?

– Я був в Німеччині, а сюди на кілька матчів приїздив і допомагав команді, забивав. Потім приїхав в Україну і якби не вийшло в “Прикарпатті”, повернувся б до Німеччини, знову б там грав і працював.

Та склалося так, що поїхав на перший матч і забив три голи за “Прикарпаття”. Сказали залишатися на збори, я тренувався, ще два матчі зіграв, також забивав і так домовилися підписувати контракт. Я й залишився.

куз3

– Що означає «грати й працювати в Німеччині»?

– Там є шоста регіональна ліга, я потрапив до команди з такою назвою, яку ніхто не знає. Хоча тренування хороші були, і весь час різні. Хоч і аматорська команда, все одно нормальні заняття, набрався, звісно, досвіду.

А щодо роботи. То я мешкав у шефа – того, що команду тримав, там і працював: на фермі на машині, на тракторі їздив. Житло і харчування, все було. Там взагалі культура і все зовсім інакше, в тому числі й ставлення людей.

– Чого чекаєте від виступу “Прикарпаття” в цьому сезоні? В чемпіонаті, зокрема?

– Як казав наш тренер Володмир Ковалюк, треба перше місце займати і в першу лігу виходити. Таке завдання.

– У Кубку ви також виступаєте гідно, вже подолали два раунди. У третьому колі зустрінетеся із “Карпатами”, які зараз можна й обіграти, чи не так?

– Будемо намагатися, кожного суперника можна пройти, вони також люди. Звісно важко буде з “Карпатами”, але можна їх обіграти. Тим більш, наше поле. Трибуни будуть вболівати за нас, можемо виграти.

– Володимир Ковалюк знаний футболіст, і, кажуть, вимогливий тренер?

– Звичайно вимогливий. Любить грати через фланги, найбільше цього вимагає. Я спочатку грав у центрі, але ставлять на фланзі.

– Два роки тому  у вас була мрія «заграти на найвищому рівні». Зараз мрія залишилася, тільки планка «рівня» стала вищою?

– Так, однозначно. У вищу лігу треба пробиватися.

Бліц

– Народився у селі Цінева Рожнятинського району Івано-Франківської області.

– Перший тренер – Василь Володимирович Джурин.

– З дитинства подобалася гра Андрія Шевченка. Зараз слідкую за Неймаром. Із зарубіжних клубів подобається “Барселона”, тому й дивлюся чемпіонат Іспанії.

– Хобі? Нічого такого, лише футбол, спорт.

1289 2