Незабаром в Івано-Франківську втілять у життя надзвичайно цікавий та потрібний для міста та його мешканців проект – РобоКлуб. У ньому діти будуть займатися Лего-конструюванням.
На таких заняттях діти отримують математичні знання про рахунок, форму, пропорцію, симетрію, розширюють свої уявлення про навколишній світ – про архітектуру, транспорт, ландшафт. Робота з конструктором сприяє також розвитку творчого мислення і креативності.
Франківський РобоКлуб унікальний, адже його буде створено за громадські кошти. Ініціатори відкриття клубу є громадська організації переселенців «Д.О.М.48.24» .
Про те, що таке Робоклуб та чому він потрібен Івано-Франківську розмовляємо з головою правління ГО «Д.О.М.48.24» Сергієм Никоноровим.
- Сергію, розкажіть, будь ласка, про те, як саме виникла ідея відкрити в Івано-Франківську РобоКлуб?
- Почну з того, що громадську організацію «Д.О.М.48.24» було створено 23 липня минулого року, так би мовити, «ньюфранківчанами» - переселенцями зі Сходу, які хочуть брати активну участь у сталому розвитку свого нового дому.
Семирічний син учасниці нашої організації є справжнім фанатом Лего та конструювання. Саме йому ми завдячуємо ідеєю створення РобоКлубу. Мама намагалася організувати для хлопця щось цікаве, пов’язане з Лего. В соцмережах вона знайшла Івана Шихат-Саркісова, який більше 10 років працює у сфері «дитячої» it-освіти. Він теж є переселенцем із Донецька, а зараз живе у Вінниці. Два роки тому такий робоклуб він організовував у Донецьку, а зараз їздить з майстер-класами Україною.
Спочатку виникла ідея проведення в Івано-Франківську майстер-класу з Лего-конструювання. Всі члени нашої громадської організації із задоволенням її підтримали, підключилися до втілення ідеї в життя і активно допомагали. Таким чином, на початку серпня Іван приїхав до Івано-Франківська.
Це мав бути звичайний локальний майстер-клас і ми шукали дітей, які б мали брати в ньому участь. Перш за все серед таких як і ми - переселенців з групи у Фейсбуці «Український Донбас: Переселенці в Івано-Франківську”. Але, коли ми створювали свою організацію, то вирішили, що нічого не будемо роботи тільки для переселенців, користь від нашої діяльності повинна бути для всієї громади. Це – такий собі локальний спосіб налагодження внутрішньодержавного суспільного діалогу. Один мій друг вважав, що ніколи діти учасників АТО і переселенців не будуть нічого робити разом. На що я відповідав, що у нас одна країна, одні діти і одне майбутнє на всіх, яке ми творимо своїми руками.
Тож ми вирішили, що звернемося до місцевих організацій, які опікуються сім’ями бійців, на нашу ініціативу відгукнулись представники БФ «Майбутнє Прикарпаття». Вони знайшли дітей учасників АТО, які захотіли прийняти участь у майстер-класі.
За один день, у чотирьох групах, майстер-клас відвідало 36 дітей. Резонанс був великий. Вирішили, якщо є такий запит громади, то чому б не організувати такі заняття на постійній основі.
- Кошти для відкриття РобоКлубу ви збирали на Спільнокошті. Вам це вдалося у рекордний термін. Чи сподівалися, що зберете необхідну суму так швидко?
- Коли наша організація почала своє існування, ми вирішили, що будемо працювати за американською моделлю громадських організацій – шукати кошти перш за все у себе та за допомогою громади. Тому й звернулися до краудфандингової платформи.
Потрібну суму, а це 55 тисяч гривень, зібрали за 9 днів. Чесно кажучи, ми цього чекали, адже дуже багато людей підтримало саме Івана, бо його знають в Україні і світі, як фаната-волонтера дитячої ІТ-освіти. Найбільші суми перераховували вихідці з Донбасу, кияни та багато людей з-за кордону. Але франківчани теж досить активно фондували наш проект.
Ми точно знали, що зберемо кошти, але не думали, що так швидко.
- На що вистачить зібраної суми?
- Коштів, зібраних на Спільнокошті стане тільки на закупівлю наборів LEGO. Наша організація візьме на себе забезпечення РобоКлубу ноутбуками чи комп’ютерами, що залежить від місця, де буде існувати клуб.
З дітьми будуть займатися викладачі-волонтери. Наразі їх є четверо. Три переселенця і один франківчанин, до речі інженер-конструктор. Викладання буде вестися педагогами-волонтерами з використанням навчальних посібників і програм, розроблених Іваном Шихат-Саркісовим в рамках проекту TECHNIC.
- Заняття у РобоКлубі будуть платними?
- В Івано-Франківську вже є комерційні заклади зі схожим профілем, але заняття там досить вартісні. Більшість переселенців та місцевих жителів, тим більше, якщо це сімї учасників АТО, не можуть дозволити собі таку розкіш.
Ми дуже стараємося і шукаємо кошти, в тому числі за рахунок грантів по підтримці ВПО, щоб заняття хоча б рік були безкоштовними повністю для всіх. Треба розуміти процес. Є набори, які, на жаль, не вічні, їх треба обслуговувати та поновлювати. На волонтерських началах постійно їх підтримувати ми не зможемо. Навіть якщо ми не знайдемо підтримки від місцевої влади і для розширення клубу буде потрібно винаймати приміщення для переселенців, дітей учасників АТО та малозабезпечених, заняття в клубі залишаться безкоштовними. А для всіх інших категорій оплатою буде символічна сума, яка покриватиме мінімальні витрати - закупівлю запасних частин для наборів і оплата праці викладачів.
- Де саме буде знаходиться клуб? У вас є для нього спеціальне приміщення?
- У нас є домовленість із Центральною міською дитячою бібліотекою Івано-Франківська. В них є читальний зал, який практично не використовується. Поки - що РобоКлуб буде там. Але зараз ми активно шукаємо більш просторе приміщення, доступ до якого не обмежений по днях тижня і робочими годинами. Всі розуміють, що не багато батьків і дітей зможуть приділити РобоКлубу час до шостої годин по буднях. З цього питання намагаємося налагодити контакти знайти порозуміння з новообраною міською владою.
- Коли ж можна буде очікувати відкриття «РобоКлуба» в Івано-Франківську?
- Сподіваюся, що в березні РобоКлуб запрацює.
Вже 22 січня ми закінчуємо збирати гроші на набори, до того часу ситуація вже більше проясниться. Все залежить від постачальника, але ми плануємо, що до кінця лютого набори вже будуть в Івано-Франківську.
Приїде Іван, буде велика презентація і ми розпочнемо набирати у групи дітей, які пройдуть 12 базових занять в 2 вікових категоріях (6-9 та 9-14 років). На тринадцяте заняття діти отримають повну свободу для їх фантазії і зроблять свій власний оригінальний проект, який представлять на оцінку членів групи фейсбука “РобоКлубІФ”. Автори кращих робіт продовжать займатися в Робоклубі на постійній основі. Якщо проект буде підтримано грантодавцем і місцевою владою на протязі 2016 року близько 240 дітей зможуть пройти базові курси з робототехніки за допомогою наборів із серії Lego Education і мови візуального програмування Scratch.
- Яку кількість дітей зможе відразу прийняти РобоКлуб?
- На жаль, кількість дітей обмежена кількістю волонтерів та кількістю наборів. Тобто, якщо ми будемо мати, наприклад, 10 наборів (по 5 на кожну вікову групу) і з дітьми будуть працювати двоє волонтерів, то хочемо ми цього чи ні, але в день більше як 4 заняття провести не зможемо. На сьогоднішній день ми обмежені лише часом і пропускною здатністю дитячої бібліотеки.
Якщо волонтерів буде більше і буде місце для одночасного проведення більшої кількості занять, то зможемо компонувати. Для волонтерів, які б хотіли допомогти є дві умови: вміти працювати з дітьми, любити їх, бути готовому самому навчатися і навчати інших.
Ми дуже сподіваємося, що з цих маленьких діток виростуть ті, кому буде цікаве класичне програмування, все це ми зможемо дати в рамках РобоКлубу, якщо буде запит і підтримка з боку громади.
- Чи будь-яка дитина може займатися у РобоКлубі? Які навички для цього необхідні?
- Звичайно, до всього потрібно мати хист. Таке заняття – не виняток.
У нас на майстер-класі були і дівчата, і навіть дитина з обмеженими здібностями. Думаю, що за 12 базових занять буде зрозуміло чи «горить» дитина таким заняттям чи ні, чи є у неї хист. Якщо ні, то для чого її силувати.
Можливо, якщо у нас буде своє окреме приміщення, то будемо виділяти один день в тиждень, щоб батьки з дітьми могли прийти і поскладати щось разом -- так би мовити, для загального розвитку.
- Що для дітей дасть заняття у РобоКлубі?
- Дітям такі заняття зможуть дати початкове ІТ та інженерне виховання. Якщо дитина в 6 років цим зацікавиться, а в 7 років вже буде мати уявлення про візуальне програмування, про закони механіки і т.д., то більша вірогідність того, що до закінчення школи ця дитина точно буде знати чого вона хоче і як цього досягти.
Тобто, без сумніву, можна сміливо говорити про раннє профорієнтування.
- Чи знаєте про аналогічні клуби в інших містах України, як вони функціонують?
- Один точно працював у Донецьку, ще один зараз працює в Полтаві, ще в невеличкому місті в Чернігівській області теж є такий клуб. Але їх створення було профінансоване по-різному. Проте такого, щоб громадськість сама скинулася на функціонування клубу – це другий випадок в Україні, першим був Донецьк. Між цими містами існує якийсь зв’язок - франківчани підкинули ідею і допомогли запустити щорічний фестиваль ковальського мистецтва у Донецьку, а ми запускаємо Робоклуб для дітей у Франківську.
Ми відкриті до співпраці і сподіваємося, що зможемо об`єднати людей, які бачать майбутнє проекту так, як його бачимо ми. Це буде дуже круто для Франківська.
- На Вашу думку, чому РобоКлуб потрібен у Франківську?
- Одного разу на зібранні громадських організацій один місцевий активіст заявив, що Івано-Франківщина – це потенційно еміграційний регіон. У мене в той момент було роздвоєння свідомості. Адже я знаю купу людей, які хочуть приїхати жити в Франківськ з Донецька, Дніпропетровська, Харкова, Києві, Львова. Тому що це компактне, привітне місто, в якому добре виховувати дітей. Але я знаю багато франківчан, які не бачать тут нічого доброго для себе і своїх дітей.
Тому тут потрібно робити щось краще, знайти або створити собі робоче місце і своїй дитині дати щось таке, щоб вона могла цим займатися там, де вона живе.
РобоКлуб дуже потрібен Івано-Франківську та дітям, які в ньому живуть і розвиваються. Я орієнтований на те, щоб у нас займалися якомога більше дітей, які нічого не бояться і дивляться широко відкритими очима на світ.
ФОТО: Антон Куба
