Нещодавно вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». ЗМІ потішили батьків, що кривдників школярів покарають, проте, що і до чого, ніхто конкретно не пояснював. Журналіст Типового Франківська дізналась не лише про деталі закону, а й про те, чи страждають франківські школярі від цькувань, як виглядає типова жертва булінгу та хто і яким чином намагається вберегти дітей від цькувань.
Що таке булінг та чи «хворий» Франківськ на нього…
Як відзначають фахівці ювенальної превенції, прояви жорстокості, конфлікти між дітьми були й раніше. Втім зараз вирішенню проблеми систематичних цькувань та принижень у шкільному середовищі надається особливе значення.
Начальник відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції ПД ГУНП в Івано-Франківській області Алла Бойчук розповідає, що минулого навчального року на Прикарпатті зафіксували 12 фактів, які можна було кваліфікувати як прояви булінгу.
У чотирьох випадках відкрили кримінальні провадження за заподіяння тілесних ушкоджень та хуліганство. Дев’ятьох дітей притягнули до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.
Загалом в Івано-Франківській області обліку булерів не ведеться, проте підлітків схильних до насильства, тримають в полі зору.
Цікаво, що в Департаменті освіти і науки Івано-Франківської міської ради знають лише про один випадок цькувань, і той ще кількарічної давності. Згадують, тоді старший школяр знущався над молодшим. Втім, як відомо, цю ситуацію уже давно залагоджено, діти, причетні до конфлікту, продовжують навчатися.
«Булінг не нове явище, проте зараз, на жаль, починаються маніпуляції щодо самого терміну. Тепер будь-які конфлікти називають булінгом, зараз це стало дуже модно, - зауважує кандидат психологічних наук, директор обласного психологічного центру Людмила Підлипна. - Якщо це справді він і дитина одна проти всього класу, то «інфікованим» в цій ситуації є увесь клас. Якщо ніхто не стає на захист школяра, тоді я, як фахівець, радила б батькам забирати дитину, розуміючи, що це травматичний досвід. Далі потрібна терапія, допомога, підтримка фахівців й робота психологів у сім’ї».
Соціальний педагог загальноосвітньої школи №16 Богдана Височанська також наголошує, що дуже важливо чітко відрізняти поняття «булінгу» від «конфлікту». Конфлікти трапляються мало не щодня й розпочинаються з дрібниць. А булінг – це систематичне цькування.
Хто ж вони – жертви булінгу і булери?
За словами соціального працівника, у булінгу беруть участь дві-три сторони: агресор, жертва та спостерігачі. Булером часто може бути дитина, яка потерпає від агресії в іншому середовищі. Наприклад, її ображають вдома, вона терпить і не може дати відпір, а у школі шукає слабшого і направляє агресію на нього.
«Не можна з впевненістю сказати, що агресор – це дитина з неблагополучної сім’ї. Ним може бути школяр із забезпеченої родини з завищеною самооцінкою. Здебільшого жертвою є психологічно слабша дитина. В таких дітей мало або взагалі немає друзів, відсутній близький контакт із батьками», - запевняють фахівці.
Методист Центру практичної психології та соціальної роботи Департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради Галина Семенів зазначає, за даними досліджень, жертвами чи провокаторами булінгу стає до 80% дітей. І додає, булери у шкільному віці - несформовані особистості, вони не вміють себе контролювати, адекватно оцінювати ситуацію і хочуть домінувати. Причиною цькування може бути й безкарність.
Також об'єктом знущань вибирають тих, у кого інша зовнішність, манера спілкування та поведінки, соціальний статус. Загалом це вразливі, з різних причин нездатні чинити опір, діти. Тоді як для булерів важлива публічність. Саме тому вони виставляють відео знущань в соціальні мережі.
Як і хто бореться проти булінгу? Від теорії до практичних порад.
У школах Прикарпаття, та Івано-Франківська зокрема, соціальні педагоги проводять просвітницьку та профілактичну роботу. Кажуть, що розповідають дітям про їх права та обов’язки, куди йти за допомогою у разі знущань чи конфліктів, запрошують до співпраці патрульних та працівників ювенальної превенції. Педагоги наголошують, важливим у житті дитини є трикутник «школа-батьки-діти» - лише так ефективно можна вирішувати проблеми.
«Всі діти мають право на освіту – вигнати дитину зі школи ми не маємо права, але можемо застосовувати різні санкції. Згідно з новим Законом та рішенням суду батьки платитимуть величезні штрафи. Якщо дитину цькує вчитель, його можуть звільнити. Але ступінь покарання вирішують відповідні органи», - відзначає соцпрацівник.
Також в школах Івано-Франківська створені комісії з протидії булінгу, до якої можуть звернуться діти чи батьки у випадку насилля.
До роботи залучають практичних психологів: 97 фахівців психологічної служби пройшли тренінгові заняття. В рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» відбулись тренінги та інтерактивні заняття про міжособистісні відносини та шкільний булінг у 6-8 класах. До таких заходів залучили 3000 учнів. З середини лютого стартують батьківські форуми у загальноосвітніх закладах міста.
Психолог Людмила Підлипна наголошує, що на Прикарпатті є 1298 кваліфікованих практичних психологів і педагогів, до яких звертаються і батьки, і діти за допомогою. Проте вони не можуть зарадити тим, хто мовчить про проблему.
«Психологічні кордони дитини виставляються від 2 до 4 років. І їх виставляє тато. Саме він говорить дитині, що можна в цьому світі, а що – ні. Дитині для того, щоб вирости гармонійною, треба всього-на-всього дві речі: м’яка підтримуюча мама і чіткий послідовний тато. Дуже важливо, щоб батьки захищали свою дитину. Але підтримка має бути адекватною: батьки мають бути своєрідною надійною скелею. Треба, щоб вони стали тими людьми, до яких можна звернутися по допомогу, і вона була ефективною,» - каже фахівець.
Методист Центру практичної психології зазначає, що за даними статистики, батьки щодня проводять у спілкуванні з дитиною лише 12-17 хвилин. І, як правило, це настанови. Але куди важливіше говорити з дитиною про емоційний стан, друзів, захоплення.
Як відзначає Алла Бойчук, превентивна робота є одним з обов’язкових елементів службової діяльності ювенальних поліцейських.
Так, що ж змінить новий закон?
Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» ситуація змінилася передусім в конкретизації самого визначення поняття «булінг».
Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено новою статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу». У ній визначено, що булінг (цькування) – це «діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу. Внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».
Згідно зі статтею передбачена відповідальність для дітей, батьків та педагогів. Отож, булерам доведеться виплачувати штрафи: якщо особа цькувала іншу особу вперше, то вона зобов'язана сплатити від двадцяти (340 гривень) до п'ятдесяти (850 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за повторне цькування винуватець сплачуватиме від ста (1700 гривень) до двохсот (3400 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Якщо булінг чинив неповнолітній від 14 до 16 років, штраф сплачуватимуть батьки. За приховування випадків цькувань педагогам передбачено штраф від п'ятдесяти (850 гривень) до ста (1700 гривень) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Франківські фахівці запевняють, цей закон не зможе повністю викорінити проблему, але допомагатиме і збільшить відповідальність.
Вероніка Ковбасюк
