У Мексиці завдяки новому методу "запліднення від трьох батьків", розробленому американськими науковцями, народилася перша дитина. Це хлопчик, повідомляє видання New Scientist.
Нині вже п'ятимісячний малюк має звичайну ДНК, успадковану від своїх мами й тата. Проте крихітну частинку свого коду він перейняв у донорки, що також допомогла йому з'явитися на світ.
Малюк народився у йорданській сім'ї. Його мама має рідкісний ген, що спричинює смертельну хворобу Лея. Двоє перших дітей подружжя уже померли від цього недугу.
Щоб не дати третій дитині народитися із цією хворобою, вчені вирішили скоригувати ДНК ембріона, використавши ДНК ще однієї жінки.
Поки що перша і єдина у світі країна, де офіційно дозволене "запліднення від трьох батьків", - Британія.
Проте успіх йорданської родини, яку лікували американські науковці у Мексиці, може стимулювати цей метод по всьому світу, сподіваються ембріонологи.
Як повідомляє New Scientist, подружжя із Йорданії вирішило звернутися до команди вчених із Нью-Йорка на чолі із Джоном Жанґом саме після того, як від хвороби Лея померли двоє їхніх перших дітей. Це рідкісний спадковий нейрометаболічний синдром, що викликає ураження центральної нервової системи та м'язів у немовлят.
Ген цієї хвороби міститься у мітохондріальному ДНК. Мітохондрії, що є практично в кожній клітині, відповідають за забезпечення їх енергією, а мітохондріальне ДНК вміщує лише 37 генів і є окремим від основного клітинного ДНК.
Команда Жанґа запропонувала йорданському подружжю два підходи до вирішення проблеми. За першим, яйцеклітина матері і яйцеклітина донорки окремо запліднююся спермою батька, і до того, як запліднені клітини почнуть ділитися, ядро материнської клітини виокремлюють і переміщують у донорську яйцеклітину. Саме цей метод офіційно дозволений у Британії.
Але йорданська родина, що розділяє мусульманські вірування, відмовилася використовувати його, адже, фактично, йдеться про руйнування двох ембріонів. Вони вирішили скористатися другим методом.
Принцип його схожий, проте заміна ядра відбувається у ще незаплідненій спермою яйцеклітині, а саме запліднення проводять лише після заміни ядер.
Використовуючи цей метод, науковцям вдалося створити п'ять ембріонів, проте лише один із них розвинувся нормально. Його і ввели у матку матері, а через дев'ять місяців на світ з'явився маленький хлопчик.
Науковцям довелося працювати над зачаттям у Мексиці, адже жоден із цих методів штучного запліднення офіційно не схвалений у США, тоді як у Мексиці "немає ніяких правил", пояснив New Scientist Джон Жанґ.
"Рятувати життя - це етична річ", - заявив він.
Вчені по всьому світу вже привітали успіх своїх американських колег. "Це захопливі новини", - цитує слова Берта Смітса із Маастрихтського університету в Нідерландах New Scientist.
Водночас важливим питанням, яке наразі непокоїть науковий світ, залишається безпека. Востаннє ембріонологи спробували створити ембріон "від трьох батьків" у 1990-х. У результаті експериментів, частина дітей виросла із генетичними відхиленнями, після чого використовувані вченими методики заборонили. Проте цей метод - зовсім новий.
Команда Жанґа перевірила ДНК новонародженого хлопчика і виявила, що лише 1% його мітохондрій містять хворий ген, тоді як для розвитку смертельної хвороби Лея враженими ним мають бути щонайменше 18% мітохондрій.
Хоч за словами Берта Смітса, американській команді все ще доведеться пильно стежити за здоров'ям дитини із її зростанням. Існує шанс, що хворі мітохондрії матимуть кращу репродуктивність, відтак їхня кількість у тілі хлопчика може зрости.
Поки що ж наявні результати дослідження команда Джона Жанґа має намір представити у жовтні у Солт-Лейк-Сіті на науковій конференції Американської спільноти з репродуктивної медицини.
