Бабине літо порадувало українців кілька днів і поступилося місцем більш звичній осінній погоді. Так і хочеться закутатися в щось тепле! А як одягалися українці сто років тому, коли приходили холоди?
Український Інститут Історії Моди поділився з BBC Україна фотографіями старовинного верхнього одягу та цікавими фактами про нього.
Речі, представлені в галереї, зберігаються в приватних збірках: "Відкрита скриня", "Ешколь" та колекції Володимира Щибрі.
Верхній святковий одяг - сардак, пошитий із валяного овечого сукна, оздоблений викладкою вовняним шнуром. Початок XX століття. Чернівецька область, Путильський район
У селян у хаті були визначені особливі місця для одягу: зимову верхню одіж зберігали в коморі, а юпки та керсетки - на жердинах під стелею.
Ширина домотканого сукна була 50-75 см, тому широкі деталі верхнього одягу збирались з декількох частин, що зумовлює його мозаїчний характер.
Верхній суконний одяг чоловіків і жінок зазвичай був однаковим по крою. Різниця була лише у кількості оздоби - жіночий більше декорували різнокольоровими шнурами, вишивкою тощо
Колір домотканого, валяного сукна для виготовлення свит залежав від породи та віку овець, поширених у певній місцевості. При стрижці ягнят отримували вовну більш однорідну по кольору: чорну, білу, сіру.
В кінці ХІХ століття парубки носили важкі вовняні свити навіть влітку. Якою б не була спека, виходити "на люди" в одній сорочці вважалося непристойним. Тому свити одягали наопашки (накидали на плечі, не вдягаючи в рукава).
Чоловічий святковий верхній одяг - сардак. Початок ХХ століття. Івано-Франківська область, Косівський район
Курта (куртак) - традиційний верхній одяг селян. Пошитий із рядовини, доморобної тканини з лляної нитки із вовняним підтканням. Початок ХХ століття. Рівненська область, Сарненський район
Святкова жіноча свита, пошита із рядовини. Початок ХХ століття. Рівненська область, Сарненський район.
Покутський святковий сардак. Початок ХХ століття. Івано-Франківська область
