Кілька тижнів тому демобілізували доцента кафедри дитячих хвороб післядипломної освіти Ярослава Семковича, який перебував на лінії вогню п’ять місяців. Вирушав як дитячий анестезіолог, а повернувся універсальним лікарем, котрий урятував сотні життів.
На початку року Ярослав Семкович потрапив у першу хвилю мобілізації лікарів України. Спершу було тримісячне навчання основних правил поведінки лікаря на полі бою на полігоні, що біля Житомира. Потім усіх розподіляли у різні куточки країни й доцент опинився в одеському військовому госпіталі, звідки через тиждень був спрямований у зону АТО, у містечко Курахово Мар’їнського району Донецької області, повідомляють Паралелі.
Відважний медик пройшов усі бої під Курахово, Мар’їнкою, Красногорівкою. Група із трьох лікарів, серед яких був і франківець, забезпечувала стабілізацію та подальшу евакуацію всіх пацієнтів у тилові госпіталі.
«Як лікар, я отримав там неоціненний досвід, адже не тільки виїжджав на поле бою, щоб забрати поранених, але й робив дуже складні операції, – ділиться Ярослав Семкович. – Бувало, що протягом кількох годин ми евакуйовували до трьох десятків людей. Особливо запам’ятався день, коли рятували відразу 29 хворих із дуже важкими пораненнями: травматична ампутація кінцівок, розриви легень, печінки, відриви селезінки, травматичне поранення в голову з перфорацією ока. Загалом протягом п’яти місяців ми пролікували 450 пацієнтів й тішить, що усі залишилися живими».
Найдовший час, який доцент провів, не виходячи з операційної, – три доби. Ярослав Семкович каже, що неймовірна кількість адреналіну блокувала думки про їжу, сон чи відпочинок. Було важко, але рятували дзвінки з дому, волонтери або колеги, які приїжджали.
Бувало й таке, що місцеве населення перешкоджало роботі лікарів: не давали апаратуру, зачиняли палати в госпіталях. «Вони вважали нас своїми злісними ворогами, які винні у війні, – пригадує Ярослав Семкович. – Щоправда, поступово вдалося досягнути порозуміння з місцевими жителями, і невдовзі за медичною допомогою вони вже приходили до нас самі…». Героїчний іванофранківець запевняє: коли медик вирушає на війну, його спеціалізація не відіграє жодної ролі. В момент, коли необхідно надати допомогу, думається лише про порятунок людського життя. «Війна не тільки суттєво підвищила мою лікарську кваліфікацію, але ще більше удосконалила вміння самоконтролю в екстрених ситуаціях, – додає Ярослав Семкович. – Зараз відчуваю себе справжнім спеціалістом». Щодо стану власного здоров’я і самопочуття, Ярослав Семкович переконує, що реабілітації на разі не потребує – міцна психіка не підводить. Нещодавно за порятунок життів у зоні АТО лікар отримав грамоту і медаль від командування Західного фронту. Нагадаємо, від початку АТО до лав армії призвали чотирнадцять працівників ІФНМУ. Наразі у війську служать десятеро осіб, з яких восьмеро – професійні медики.
