Ви їдете в подорож на Західну Україну? Не забудьте завітати до Івано-Франківська або ж Станіслава (як його називали раніше). Місто для вас стане відкриттям. Ви побачите як старі пам’ятки архітектури, так і сучасні арт-об’єкти. Цей обласний центр вважається одним із найбільших у Галичині і знаходиться на перехресті різних шляхів, омивається двома річками.
А для того, щоб легше і краще познайомитися з містом, сайт IGotoWorld.com підібрав найцікавіші місця для вашої подорожі.
Почнемо із символу Івано-Франківська. Кожне місто, яке отримувало магдебурзьке право, обов’язково мало міську ратушу, де знаходився магістрат. Івано-Франківськ був розвиненим містом, і доказом цього є ратуша. Щоправда, до нас дійшла уже перебудована споруда, автентична не збереглася. Тому будівля є відносно молодою і датується 1935 роком. Нову ратушу (четверту за рахунком) звели поляки у стилі модерн, а точніше, конструктивізм, що не характерно для споруд такого типу. Знаходиться головна окраса міста за адресою: вулиця Галицька, 4а.
На сьогодні у середині міської ратуші розташований Краєзнавчий музей. Тут представлені такі експозиції, як нумізматична, археологічна, етнографічна, філателістична, палеонтологічна. Особливо гарна колекція етнографічного матеріалу, можна порівняти одяг, прикраси та предмети побуду українців із різних куточків Прикарпаття.
За кілька метрів від ратуші на вас чекає неочікувана зустріч – поміж будинками постає величний Вірменський собор на однойменній вулиці. Ми звикли, що перед церквою має бути площа, тут не так. Храм є пам’яткою архітектури національного значення. Церкву збудувала вірменська громада у середині 18 століття, на місці дерев’яної, де знаходилася чудотворна ікона Діви Марії. Собор виконаний у стилі бароко. Інтер’єр храму прикрашений скульптурами та фресками, які створили живописці Ян Солецький та Матвій Полейовський. Зараз храм належить православній автокефальній церкві і називається Покровським кафедральним собором, але в народі все ж закріпилася назва Вірменський собор.
Станіслав (стара назва міста) мав честь бути центром регіональної дирекції залізниці Австро-Угорської імперії. Івано-Франківськ обійшов трьох претендентів на цей статус: Перемишль, Коломию та Чернівці. Місто мало виграшне географічне розташування і стало центром у 1882 році, останнє слово було за директором державних залізниць країни – Леоном фон Білінських. Внаслідок цього було зведено будівлю австрійської дирекції залізниці, головним архітектором якої виступив Ернст Баудіш.
Споруда збудована у стилі еклектики і милує своїм зовнішнім виглядом як гостей, так і жителів міста. Оздобленням інтер’єру та екстер’єру займалися львів’яни Петро Герасимович, Станіслав Левандовський, Райхель і Пельц. До початку Першої світової тут перебувала дирекція залізниці, потім магістрат. А вже після Другої світової і до тепер будівля служить головним корпусом медичного університету за адресою: вулиця Галицька, 2.
Далі прямуємо до наступної цікавої пам’ятки Івано-Франківська – до греко-католицького собору. У минулому єзуїтський костел, який збудований на кошти Вікторії Лещинської, дружини Йосипа Потоцького, але через аварійний стан його довелося розібрати. І у 1752 році на цьому місці будується новий храм за проектом інженера Християна Дальке та архітектора Ю. Крашіцького. Костел спочатку був єзуїтським, але після поділу Польщі змінюється влада, і Австро-Угорщина забороняє діяльність цього ордену.
Так, у 1849 році храм стає греко-католицьким і отримує нову назву – собор Святого Воскресіння Христового. Церква споруджена у стилі австро-баварського бароко з елементу класицизму. Інтер’єр собору багатий і разом з тим витриманий, нема нічого зайвого, все продумано до дрібниць. Завітайте сюди і самі в цьому переконаєтеся.
Поряд знаходиться найгарніший художній музей Івано-Франківська. А чому так? Бо музей розташований у найстарішій будівлі міста. Тому спочатку потрібно дізнатися про саму споруду. Отже, комплекс будівлі був закладений у другій половині 17 століття засновником міста – Андрієм Потоцьким. Він домігся перетворення церкви на колегію. Храм виконаний у стилі бароко з елементами ренесансу. У підземеллі костелу наявні три крипти, одна з яких служила місцем поховання роду Потоцьких.
На сьогодні у костелі Діви Марії, який знаходиться на майдані Шептицького, 8, розмістився Художній музей Івано-Франківська. Він налічує близько п’ятнадцяти тисяч експонатів. Тут можна побачити пам’ятки Галицького іконопису й барокової скульптури. Представлено роботи відомого українського скульптура Г. Пінзеля. Також є мистецькі твори І. Труша, Ю. Панькевича, О. Кульчицької та багатьох інших. В експозиції музею наявні картини польських, німецьких, австрійських та італійських майстрів 18–20 століть. Щоб побачити всю красу, обов’язково відвідайте це місце.
Гарним місцем перепочинку стане невеличкий сквер Міцкевича, який розташований на однойменній площі. Тут знаходиться пам’ятник відомому польському поету Адаму Міцкевичу, він не бував у місті, але на честь нього у 1870-х роках виникла площа. Цікавим є те, що з того часу назва не змінювалася, таке рідко буває. У сквері завжди акуратно насаджені квіти, проводяться різні культурні заходи, зокрема День вуличної музики. Також франківці полюбляють робити арт-інсталяції у сквері Міцкевича.
Бастіон – це фортечна галерея, яка збудована біля залишків старовинного муру Станіславського замку. Фортеця була збудована у 1662 році на замовлення Андрія Потоцького. Архітектори бастіону вдало поєднали рештки оборонної споруди із новим комплексом, який виник у 2002 році.
Бастіон включає в себе терасу для прогулянок та галерею. А в самій галереї розташовані магазини сувенірів, одягу, парфумів, а також кафе, ресторан, галерея сучасного мистецтва «Арт на Мур».
Для того, щоб відчути місто, потрібно завітати на центральну вулицю. У Франківську це – вул. Незалежності, але її майже ніхто так не називає, у народі прижилася назва «Стометрівка» або ж «Сотка». Протяжність «Сотки» далеко не 100 метрів, а близько 500, існують різні теорії, чому саме таке найменування поширилося. «Стометрівка» милує око гарною архітектурою, фонтанами, крамницями, книгарнями, затишними кав’ярнями, ресторанами. Тут відбуваються всі основні події міста.
Якщо ви подорожуєте із дітьми, то чудовим варіантом для вас стануть відвідини Лялькового театру імені Марії Підгірянки, що знаходиться за адресою вул. Незалежності 10А. Тут проводять пізнавальні вистави, які сприяють формуванню естетичних смаків молодого покоління, та прищеплюють дітям любов до мистецтва. Але ляльковий театр сподобається і дорослим, поринути в дитинство зайвим не буде. Також у театрі є музей ляльок.
Це одна із небагатьох унікальних вулиць, де збереглася австрійська забудова 1870–1910-х років. По вулиці розміщено аж 30 пам’яток історії та культури. Тут представлена найбільш характерна архітектура міста. Майже кожен будинок має свою цікаву історію. В одному з них проживав короткий час наш Каменяр – Іван Франко, на честь якого і назване місто. Д. Січинський, відомий композитор, теж жив на цій вулиці, зараз музучилище носить його ім’я.
Гарно провести час можна і в міському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка, який розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола. Початок свого існування парк бере з 1896 року. Тут посаджені як звичайні, так і рідкісні дерева, завезені із Франції, Америки та Польщі. У парку розміщений зоокуток, більярдна, кафе, майданчики атракціонів, пам’ятник Шевченку, дитячі майданчики. Одним словом, тут є чим зайнятися.
Одразу поряд з парком розкинулося міське озеро, яке було штучно створене у 1955 році. Його також називають Станіславське море. На ньому знаходиться острівець Кохання, куди ходять всі закохані пари. Також на озері можна покататися на катамарані або човнику, заодно потренувати м’язи, бо ж човном потрібно управляти самостійно.
Кожного року в Івано-Франківську відбувається ковальський фестиваль. Цій традиції вже 15 років. Подію організують завжди на день міста, під час якої ковалі із різних куточків України і закордону показують свої найкращі вироби та вміння. Наприкінці кожного фестивалю ковалі дарують місту якусь викувану скульптуру. У Франківську їх назбиралося вже достатньо, і можна проводити ними пошукові квести. Так, учасники цього дійства уже порадували містян такими роботами: «Букет майстрів», «Великоднє сонце», «Дерево щастя», «Коло кованих кілець» та іншими.
У Івано-Франківську в останні роки з'явилося багато фонтанів, і вони є окремою туристичною принадою. Найбільший знаходиться на Вічевому майдані у формі великої чаші. А також у місті діють такі фонтани: на площі біля готелю «Надія» (де одразу можна зупинитися на ночівлю), на майдані Шептицького – статуя Пресвятої Діви Марії, на площі Ринок – у формі яйця.
Палац збудований Андрієм Потоцьким у другій половині 17 століття і був сімейним осередком роду. Він є пам’яткою архітектури, але, на жаль, зараз перебуває у досить занедбаному стані, громадськість міста хоче добитися реставрації будівлі. Палац Потоцьких розташований на вулиці Шпитальній, 5.
Це не зовсім гори, а скоріше, пагорби, що знаходяться на виїзді з Івано-Франківська біля села Вовчинець. Найбільше це місце приваблює людей надзвичайно прекрасною панорамою міста. Стоїш і бачиш, що під твоїми ногами розкинувся мегаполіс.
Івано-Франківськ – це класичне східноєвропейське місто. Обов’язково завітайте сюди, не пошкодуєте.
