На Західній Україні, зокрема, на Галичині Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 18 січня напередодні Водохреща (на решті України цей вечір знано як Голодна кутя).
18 січня всі віруючі люди дотримуються суворого посту — нічого не їдять. Аж коли зійде вечірня зоря, тоді можна сідати вечеряти, але й тоді на стіл подаються тільки пісні страви: смажена риба, гречані млинці, вареники з капустою, узвар і кутя.
За традицією, після трапези всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився». Цього дня господар дому скроплює свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами: «Дай нам, Боже, і на той рік діждати!». Далі слід так само окропити господу — усе, що в домі й навколо дому.
За народними повір'ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили. Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям – щедрувати. Щедрувальники носять із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. У деяких регіонах України хлопці щедрують виключно під вікнами дівчат на порі, якщо ж домівку з незаміжньою дівчиною обминули, це натяк на те, що їй ще зарано дівувати, вона ще мала. Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.
