Чому дівчатам не варто шукати тридцятирічних. Зухвалий чоловічий погляд на вічну проблему!
На написання цієї статті мене надихнула публікація однієї милої дівчини, яка втомилась бачити навколо двадцятирічних хлопчиків і питала де ми, тридцятирічні чоловіки, проводимо свій час. Я звичайно, з притаманною мені чесністю, відповів на її запитання, але й сам замислився.
Чи впевнені ви, що шукаєте саме те, що вам дійсно потрібне?
Ми, тридцятирічні, не довіряємо людям і особливо жінкам, тому не охоче пускаємо нових людей у свій сформований вже світ.
Ми звикли всього досягати самотужки, тому робити перший крок для знайомства з нами - пропаща справа.
Ми маємо усталені погляди, а тому часто зануди.
Ми перебуваємо в кризі переосмислення життя, а це означає, що ми ще більші зануди.
Ми дуже добре розуміємо чого хочемо, тому вимоги до "своєї жінки" у нас дуже завищені. Таких просто не існує.
Ми далекі від казкових ідеалів, тому знаємо, що демократія в щасливій парі неможлива. Для нас прийнятний тільки патріархат. Воно вам треба?
Ми раціональні, не віримо в кохання, тому не здатні на необдумані вчинки під впливом почуттів.
Ми прекрасно розбираємося в людях, тому "розкусимо" вас в першу ж годину спілкування, незважаючи на всі ваші намагання обвести нас навколо пальця. Хоча й залишатимемось привітними й милими.
Ми, здебільшого, жінконенависники, знаємо як ви вмієте запаморочити голову, тому шлях до серця тримаємо в надійній обороні. Ду-у-у-уже надійній.
Шлях через шлунок також закритий, ми прекрасно вміємо готувати.
Інтимні стосунки для нас теж не проблема. За 30 років ми встигли збагатити своє життя тими, кому від нас потрібно так само виключно це.
Секс, через свою доступність, перестав бути для нас просто розвагою. Ми його сприймаємо, швидше, як вищу форму спілкування між чоловіком і жінкою. Навіщо вам такі дивацтва?
Ми, звичайно, говоримо про те, що настав час завести сім'ю, побут, дітей, і бла-бла-бла. Звичайно! Але насправді нам це не дуже й потрібно. Інакше ми б давно це зробили.
Нас не лякає самотність, нам цікаво бути наодинці із собою. Тому, напевно, і вам з нами цікаво.
Ми можемо всі вихідні просто сидіти вдома, тому ви нас і не бачите.
Ми забули про совість і почуття провини. На нас не діють сльози, лестощі, обіцянки, образи, кокетливість, ваша показна безпорадність і награна дуркуватість. Ми відразу бачимо будь-яку маніпуляцію. Коротка спідниця теж не допоможе.
У відповідь на фразу "чоловік зобов'язаний" поблажливо посміхаємося. Ми самі знаємо кому і що зобов’язані. Та вже точно не вам.
На фразу "ти бездушний кретин", відповідаємо спокійною згодою.
Навіть ваше "ти не справжній чоловік" нас вже не хвилює.
Ми стали товстошкірими і навчилися не зважати ні на що. Навіть на саме життя.
Тому ось, що я думаю. Чи не простіше вам, милі жінки, знайти і приручити більш гнучкого 20-ти річного хлопця та просто спробувати дожити з ним до його тридцятиріччя?
Джерело: УкрМедіа
