Якщо не тягнути з собою увесь гардероб, причеп з кавунами і соки у 3-літрових банках, то, насправді, цей вид заняття доступний усім. Просто потрібно добре підбирати маршрут, спорядження і правильний темп пересування, особливо вгору. У походи ходять малята від 4 років (менші теж “ходять”, але часто на плечах батьків) і пенсіонери необмеженого віку.
Ми не будемо розповідати про неймовірні краєвиди, спів пташок та дзюркотіння струмочка. Це просто потрібно спробувати і відчути хоча б раз.
Насправді найбільша небезпека в горах — це ми самі. Потрібна моральна та матеріальна підготовка, розуміння, що робити в тій чи іншій ситуації, і прогноз погоди. Останнє особливо важливо, тому що в горах найнебезпечніше у погану погоду — дощ, град, туман тощо. Всі решта “страшилок”, як то ведмеді, вовки, гадюки, — більше надумані, ніж реальні, адже шанси зустріти їх у Карпатах прямують до нуля. Не рахуючи зоокуточків, звісно.
Для одноденних походів єдине, що вам потрібно, — це міцні кросовки з рифленою підошвою або трекінгові черевики. Все решта — для багатоденних походів, і це можна взяти на прокат — прокатні фірми є у всіх обласних центрах та безпосередньо у деяких гірських населених пунктах. Купувати варто тільки тоді, коли ви вже точно зрозуміли, що без гір — ніяк.
Компанію для походу знайти не так важко, як здається на перший погляд. Є клуби за інтересами, групи у соціальних мережах та старі добрі форуми. Зрештою, є туристичні фірми та гіди, які формують групи, забезпечують транспортом, харчуванням і спорядженням. Для перших походів компанія знайдеться, а далі можна і власну зібрати.
Джерело: blog.karpaty.
