Самооцінка управляє механізмами прийняття рішень і впливає на розвиток особистості або її відсутність. Самооцінка буває завищеною, нормальною і заниженою. Від адекватної самооцінки залежить комфортний психоемоційний стан дитини, її успішність в навчанні, захопленнях, спілкуванні з ровесниками, приятелями і батьками.
Сайт "Затишок" опублікував поради як підвищити самооцінку дитини.
З низької самооцінки розвивається рольова позиція жертви. Людина, яка приміряла на себе цю роль, завжди буде знаходитися в пошуках підтримки оточуючих. Люди-«жертви» схильні перекладати відповідальність на інших, не бажають дорослішати і щось міняти у своєму порядку існування.
Ознаки заниженої самооцінки
На формування заниженої дитячої самооцінки впливають зовнішні і внутрішні фактори, такі як зовнішність, вага, персональна специфіка психіки, соціальний рівень батька і матері, наявність (або відсутність) досягнень, оцінка інших людей.
Типові ознаки заниженої самооцінки:
• підвищена самокритичність, незадоволеність власними діями;
• загострена чутливість до критики, надмірна образливість;
• постійна боязнь зробити помилку, боязкість;
• прагнення догоджати;
• неясне відчуття провини;
• схильність до депресії;
• ворожість до навколишнього світу.
Діти з заниженою самооцінкою прагнуть завоювати визнання інших, помилково приймаючи його за критерій оцінки своєї персони.
Як же підняти самооцінку дитини?
Метод №1. Перевірити, чи не завищені вимоги.
Коли дитина демонструє тривожні симптоми (вислови на кшталт «я ні на що не годжуся», депресивні стани, скритність, навмисну грубість, цинізм), першим ділом слід проаналізувати причину. Можливо, ваші вимоги не відповідають можливостям дитини.
У 7 класі Марина була відмінницею і зразком для наслідування. Явна антипатія всього класу не заважала їй брати участь у всіх олімпіадах і вчити напам’ять матеріал. Взаємини дівчинки і однокласників (справа доходила навіть до сутичок з «вискочкою») бажали кращого. Батьки перевели дочку в гімназію з більш складною програмою навчання. А в 8-му класі у Марини проявилися проблеми з самооцінкою. Ще б пак! 25 учнів в класі, і всі поголовно «генії» і зразки для наслідування.
Не піднімайте планку своєї дитини і не порівнюйте її з іншими дітьми.
Метод №2. Думка однолітків.
Для підлітка думка ровесників грає вкрай важливу роль в житті. Оцінки друзів і знайомих або боляче ранять, або піднімають дитину у власних очах. Коли, наприклад, зовнішній вигляд реально впливає на самооцінку вашої дитини, краще прислухатися до неї і піти назустріч. Яскравий колір волосся, драні джинси і пірсинг з часом відійдуть в минуле. А ось самооцінка підлітка не постраждає.
Інша річ, якщо в школі йде цькування. За національну приналежність, мовні дефекти (наприклад, заїкання), за те, що худа/товста/висока, – діти жорстокі. Придивіться до дітей, з якими ваше чадо спілкується, і якщо ви зрозумієте, що його занижена самооцінка – це результат цькування, то має сенс перевести підлітка до іншого навчального закладу.
Метод №3. Похвала.
За хороше можна похвалити, за неприпустиме – насварити (або навіть покарати), щоб не змішувати ціннісні орієнтири. Але не переходьте на особистості, акцентуйте увагу на вчинках.
Не скупіться на похвалу. Від цього у дитини не з’явиться корона на голові. І пам’ятайте – чим конкретніша похвала, тим зрозуміліше дитині, що батьки її цінують.
За що саме хвалити?
• За висловлення власної думки.
• За принциповість.
• За будь-яку допомогу.
• За розумну наполегливість і впертість, які допомагають довести справу до кінця.
• За радість і оптимізм.
• За мужність.
Спосіб №4. Розвивати свій талант.
У кожного є талант, або так звана «конкурентна перевага». Напевно, не варто намагатися поліпшити те, що ніяк не виходить. Але зміцнення сильних сторін є шансом виховати впевнену в собі дитину.
Наприклад, якщо дитина чудово малює – можна віддати її в художню школу, а якщо обожнює футбол – має сенс записати її на секцію та ін.
Кожній людині простіше долати життєві невдачі, перебуваючи в упевненості, що в своїй справі вона є майстром.
Топ-6 реальних варіантів підняти собі і дитині настрій і самооцінку:
• Сходити до стиліста або посидіти за чашкою ароматного чаю в кондитерській.
• Організувати фотосесію (можна професійну) і викласти вдалі фото в Мережу, збираючи позитивні коменти.
• Сходити на який-небудь майстер-клас і навчитися разом виготовляти що-небудь своїми руками.
• Сходити на спектакль/в музей. Написати репортаж або есе про захід.
• Частіше усміхатися. Головний мозок позитивно відгукується на будь-яку усмішку.
• Здійснювати спільні прогулянки на природі. Милуватися красою всіх пір року і мирно розмовляти – що може бути краще!
Фото з відкритих джерел ілюстроване
