У дерев’яному храмі на Калущині під час ремонту підлоги натрапили на історичні артефакти, серед яких грамота митрополита Андрея Шептицького та керамічна емблема молодіжної організації.
Про знахідку документів 1933–1934 років у селі Мостище повідомила прикарпатка Світлана Кішко. За її словами, у червні громада продовжила ремонт у церкві Святого Миколая, якій понад півтора століття. У храмі планували замінити прогнилу підлогу в наві, для чого підняли бічний престол. Саме тоді і виявили історичні предмети, які тривалий час зберігалися під конструкціями.
Серед знахідок — грамота митрополита Андрея Шептицького, датована 1934 роком. Документ пов’язаний зі створенням у Мостищі молодіжної спілки КАУМ. Попри пошкодження, текст грамоти добре зберігся, як і чорнильне письмо, що дозволяє чітко прочитати зміст. Важливу роль у збереженні відіграло те, що грамота була у дерев’яній рамці під склом, а зворот захищений шпоном.
«Така несподіванка для мостищан — знахідка історичних документів. Його Святість благословив створення КАУМ — молодіжної спілки — в селі Мостище в 1934 році. Цей документ зазнав пошкоджень. Проте текст грамоти зберігся добре, навіть письмо чорнилом неушкоджене. Саме те, що грамота була у дерев’яній рамі під склом, а на звороті захищена шпоном, і зберегло її, хоч скільки років пролежав документ на землі. Але в деяких місцях фарба на рамці вже стерлася», — зазначила Світлана Кішко.
Ще одним артефактом стала керамічна табличка 1933 року — емблема організації «Українська молодь — Христові». Вона має тріщини, однак зберегла форму і частково кольорове оформлення. У центральній частині добре видно кольори, тоді як краї виробу зношені, і тризуби по кутах проглядаються нечітко.
«Дизайн емблеми захоплює символами та знаками, а також кольоровою гамою. На кахлі є тріщини, проте він тримає форму. В центрі емблеми добре збережені кольори, а от краї, на жаль, затерті і невиразно проглядаються тризуби по кутах», — описує знахідку Світлана Кішко.
За словами пароха села Мостище о. Тараса, подібна емблема на території Калущини є лише в церкві Стрітення Господнього у Підгірках. Після завершення ремонтних робіт знайдені предмети планують виставити в храмі, щоб із ними могли ознайомитися віряни.
Також Світлана Кішко висловила припущення щодо причин, через які артефакти могли бути заховані. Вона пов’язує це з подіями, що відбувалися в Західній Україні у першій половині ХХ століття, коли виникала загроза для існування церковних і громадських структур.
«Ці артефакти були заховані, найімовірніше, з окупацією Західної України більшовиками. Хоча вже в кінці 30-х років польська влада заборонила існування всіх українських громадських організацій. Але коли мова зайшла про знищення греко-католицької церкви, такі документи треба було надійно ховати. Я вважаю, що такий поміркований та далекоглядний священник як Гнат Гункевич і його церковне братство зробили для сьогоднішнього покоління такий подарунок», — припускає Світлана Кішко.
