Logo

Аутоімунний тиреоїдит: чим він небезпечний для жінок і як його виявити

Враховуючи, що ця хвороба пов'язана також із порушенням менструального циклу, безпліддям та перериванням вагітності  (викиднями), вона становить велику загрозу саме для  жінок. До речі, це захворювання діагностується у жінок в 7-10 разів частіше, ніж у чоловіків. І тому, коли жінка звертається зі своїми суто жіночими проблемами до гінеколога, той насамперед з'ясовує, чи є у пацієнтки  аутоімунний тиреоїдит... 

Про симптоми, діагностику та лікування захворювання розповіла у мережі лікарка з ультразвукової діагностики  житомирської клініки "Приватна медична практика Руслани Вовк”.

Коли імунна система стає ворогом

Коли імунна система організму повстає проти власних тканин і органів - це і є аутоімунні захворювання. Серед них - аутоімунний тиреоїдит (хвороба Хашимото). Це запальне захворювання щитоподібної залози, за якого організм починає виробляти антитіла проти своїх же клітин органа. Досі невідомо, чому імунна система людини в якийсь момент починає сприймати власну залозу як чужорідний орган? Антитіла пошкоджують клітини щитоподібної залози, які беруть участь у синтезі тиреоїдних гормонів. В результаті рівень гормонів падає і розвивається гіпотиреоз.

Під час зниження функції щитоподібної залози страждають всі органи та системи організму. Хворий відчуває загальну слабкість, швидку втомлюваність, набряки, набирання ваги, випадіння волосся, сухість шкіри, ламкість нігтів. З боку нервової системи спостерігається виражена сонливість, погіршення пам'яті, уваги, неможливість зосередитись. З боку серцево-судинної системи - слабкий рідкісний пульс. Що стосується репродуктивної системи, то це  порушення менструального циклу, може бути безпліддя, а також переривання вагітності. У чоловіків спостерігається порушення ерекції. 

Взагалі симптоми цієї хвороби дуже загальні і неспецифічні. Вони можуть бути характерні для багатьох інших хвороб. Навіть для здорових людей в умовах стресу та втоми. 

Причини захворювання

Точної та повної інформації щодо причин розвитку хвороби на сьогодні немає, однак виділяють низку причин, які можуть спонукати виникнення хвороби. Це хронічні інфекції в організмі, запальні процеси в щитоподібній залозі, безконтрольне приймання лікарських препаратів, приймання великої кількості йоду в будь-якій формі, часті стреси, перенесені ГРВІ та застуди, вагітність та пологи, генетична схильність та інші. 

Доведено, що ця хвороба спадкова, тому якщо в родині є рідні з такою патологією, потрібно обов'язково пройти діагностику, навіть якщо людина не відчуває жодних симптомів. Тим більше, що вплив гормонів щитоподібної залози відображається на роботі всіх систем організму. 

Як діагностується хвороба?

У разі підозри на порушення функцій щитоподобної залози потрібно здати аналіз крові на рівень тиреоїдних гормонів (АТ-ТПО, АТ-ТТГ, ТТГ, Т3, Т4), за показаннями проводять сцинтиграфію та тонкоголкову біопсію. А ще потрібно зробити УЗД. Це найбільш доступний і безпечний метод діагностики. Він дозволяє повністю візуалізувати залозу, оцінити її об'єми, структуру, ехогенність, кровоплин і стан регіональних лімфатичних вузлів.

Для цієї хвороби характерне збільшення об'єму залози, зміна контурів, зниження ехогенності, а також дифузна неоднорідність залози, підвищення кровотоку в залозі та збільшення регіональних лімфатичних вузлів. Інколи навіть під час профілактичного обстеження лікар бачить зміни, характерні для хвороби Хашимото. Якщо лікар-гінеколог, до якого звернулася жінка, виявляє у неї ознаки цієї хвороби, спеціаліст направляє пацієнтку до ендокринолога. Гінекологічні та ендокринологічні хвороби дуже пов'язані між собою, тому пацієнту потрібна допомога як гінеколога так і ендрокринолога.

Як лікувати?

Лікування залежить від багатьох факторів, тому підбирається індивідуально для кожного пацієнта. Хворобу неможливо повністю вилікувати, процес лікування дуже тривалий, але спеціальні препарати дають можливість стабілізувати та контролювати стан хворого та поліпшити якість його життя. Часто люди намагаються лікуватися народними методами, але вони можуть лише полегшити стан і ніколи не замінять спеціальної медикаментозної терапії.

 

 

 

Фото з відкритих джерел ілюстроване