Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була здоровою не лише фізично, але й психічно, варто звернути увагу на те, скільки часу вона проводить за комп’ютером чи в телефоні. Адже саме через це діти часто погано сплять, почуваються виснаженими та впадають в депресію.
Чи цікавилися ви коли-небудь, як ґаджети впливають на здоров’я вашої дитини? У цій статті ми розкажемо про те, що відбувається з малечею, яка забагато часу проводить зі смартфоном чи планшетом у руках, пишуть Мізки.
Мозок дитини більш чутливий до використання електронних приладів (планшетів, телефонів, комп’ютерів), аніж більшість батьків можуть собі уявити. Тому вашому маляті потрібно провести не так багато часу з планшетом в руках, щоб це негативно вплинуло на розвиток його мозку.
Багато батьків вірять, що соціальні мережі, електронна пошта і навіть ігри не чинять на дитину такого ж згубного впливу, як перегляд фільмів зі сценами насильства, сексу й жахів. Однак більш ймовірно, що саме інтерактивне спілкування з комп’ютером викличе проблеми зі сном, перепади настрою й навіть порушення вищих функцій мозку, аніж перегляд телевізійних програм.
отож, пропонуємо вам п’ять найпоширеніших наслідків надмірного захоплення дітей ґаджетами:
Яскраве світло від екрана монітора вночі створює помилкове враження, ніби надворі день. Це блокує вироблення гормону мелатоніну, який відповідає за регулювання добових ритмів людини.
Лише кілька хвилин із телефоном вночі можуть викликати затримку вироблення мелатоніну на кілька годин, що підвищує ризик розвитку гормонального дисбалансу й виникнення запальних процесів у мозку.
До того ж високий рівень збудження перешкоджає переходу у фазу глибокого сну, під час якого організм відновлюється.
Багато дітей справді залежні від своїх електронних приладів, адже розваги, доступні за допомогою цих девайсів, стимулюють викид дофаміну — гормону задоволення. Мозку все одно, що спричинило цей викид: електронні прилади чи кокаїн — він хоче ще.
Однак якщо систему заохочення мозку надто часто експлуатувати, щоб отримати задоволення, її рівень чутливості поступово падатиме й наступного разу знадобиться ще більша стимуляція, щоб досягнути поставленої цілі. Так і виникає залежність.
Окрім цього, дофамін впливає на мотивацію людини і здатність фокусуватися на завданнях. Таким чином, навіть найменші зміни чутливості до дофаміну негативно впливають на емоційний баланс дитини.
Результати досліджень показують, що яскраве світло від монітора в темний час доби може стати причиною депресії і навіть суїциду.
Дослідження, що проводилися на тваринах, свідчать про те, що світло монітора до чи після сну може спричинити депресію, навіть якщо тварина не дивиться на екран.
Варто зазначити, що деякі батьки дуже неохоче обмежують власних дітей у користуванні цими приладами, оскільки не хочуть зайвий раз засмучувати малечу. Насправді ж, прибравши телефони й планшети подалі від ліжка, ви захистите своїх дітей від багатьох проблем.
Відповідно до результатів численних досліджень, часте використання електронних приладів сприяє виникненню стресу. Він викликає зміни на гормональному рівні, що призводить до підвищеного роздратування.
Наприклад, різко збільшується концентрація кортизола, який може стати як причиною стресу, так і його наслідком, тим самим формуючи замкнуте коло.
До того ж підвищена збудженість та залежність (від ґаджетів, алкоголю тощо) пригнічують активність лобних доль головного мозку — частини, що відповідає за настрій людини.
Давно відомо, що прогулянки на свіжому повітрі, спілкування з природою, активність за межами власного дому запобігають виникненню стресу, покращують концентрацію та увагу, знижують рівень агресивності.
Отже, чим більше часу дитина проводить із електронними приладами в руках, тим менший позитивний вплив на неї природних регуляторів настрою.
У світі комп’ютерів та Інтернету відгородження дітей від електронних приладів може здатися божевіллям. Насправді ж, якщо в дитини проблеми, то, залишаючи всі ці ґаджети на своїх місцях і гадаючи, що з їх допомогою вона відволічеться й розслабиться, ми робимо лише гірше.
А от відгороджуючи малечу (хоча б на деякий час) від усього цього, ми даємо її нервовій системі можливість відновитися й повернутися до нормального стану. У такий спосіб робимо перший крок на шляху до того, щоб допомогти дитині стати спокійною та стриманою, а це означає і більш щасливою.
