Майстер художньої обробки металу Василь Демків залишив цікаву та успішну роботу у Львові і повернувся до рідного Франківська, щоб тут навчити людей, як недорого і без шкоди для себе й довкілля збудувати екологічний дім.
Василь Демків родом із Чернієва, що під Франківськом. У Львові працював на найбільшому в Україні підприємстві з художньої обробки металу «Писанка». Показує альбом з власними виробами. Справжні витвори мистецтва, більшість із них поїхали закордон. Є й такі, що залишилися в Києві та Франківську, пише Репортер.
Так, його павич нині стоїть у холі фортечної галереї «Бастіон», а металеві баранці влітку «паслися» на газоні неподалік площі Міцкевича…
«Я міг що завгодно з металу витворити. Був інвестор, який це спонсорував, роботи продавалися закордон. Згодом зрозумів, що розкіш, помпезність, надмірність людині насправді не потрібні, — пояснює Василь. — Тому повернувся до соціальних речей, хочу робити те, що треба не лише мені, а ще й іншим людям».
Ідея екодому з’явилася разом з бажанням побудувати оселю для своєї сім’ї. Сьогодні заведено думати, що на власний будинок пересічній людині доведеться заробляти все життя. Демків вірить, що, збудувавши бюджетний та екологічний дім, він заперечить це твердження і покаже інший шлях. Вони з однодумцями намагаються максимально здешевити всі процеси. Панелі з житньої соломи, дерево та глина — основні матеріали для будинку. Крім того, намагаються максимально залучати місцевих фахівців, щоб нічого не замовляти з закордону. Це теж значно зменшить вартість.
«Скільки насправді потрібно людині простору в будинку, щоб відчувати себе комфортно та не обслуговувати зайві метри? — каже він. — У нас у Чернієві багато великих особняків порожні, а сім’я живе в маленькій літній кухні поруч. Або використовують тільки перший поверх, чи навіть одну кімнату. Така тенденція досить поширена. Ці хороми уже не приносять людям радості, вони стали тягарем. Опалення, прибирання, ремонт вимагають значних витрат і часу».
Екологічний будинок, над яким працює Василь Демків, буде теплим і не шкідливим. Тут йдеться не лише про шкідливість будматеріалів, а й про потребу витрачати природний ресурс на обігрів. Навіть дерев’яний будинок зі зрубу нині не вважають екологічним. Якщо будувати лише такі будинки, ми згодом винищимо весь ліс. І на обігрів потрібно багато ресурсу.
«Тепер у світі створюють енергопасивні та плюсові будинки. Перший майже не треба опалювати, а другий ще й може виробляти тепло. У таких будинках звично встановлюють сонячні панелі, колектори, використовують дощову воду. Якби в Європі побачили, як ми марнуємо питну воду, підвісили б нас на першій смереці, — жартує Василь. — Ми з друзями розробили проект незалежного будинку з окремим двориком, який забезпечуватиме людину без будь-яких централізованих постачальників. Там буде і світло, і вода. Зараз проект трохи змінюємо, залежно від нюансів, що виникають в процесі. Найголовніше, щоб дім був теплим і не забруднював навколишнє середовище. На Франківщині люди вже починають розуміти, що інвестиції потрібно вкладати не в опалення, а в утеплення: чим тепліший будинок, тим менше треба палити».
Василь Демків з друзями розробили два будиночки — двомодульний і тримодульний. Їх спершу створюють в цеху, а потім із модулів-секцій складають уже на будмайданчику. Над модулем працюють і сантехніки, і електрики. На ділянку його привозять вже готовим. Це значно спрощує та здешевлює будівництво. На Прикарпатті проект панельного модульного екобудинку реалізовують вперше.
Нині на подвір’ї у Чернієві вже заклали фундамент, а в майстерні стоять перші зразки солом’яних стін. Це величезні блоки з дерева і пресованої житньої соломи вагою у 200 кг. Василь каже, що солом’яна панель за теплопровідністю замінює цегляну стіну товщиною у 3 м. Крім того, таку солому не їдять гризуни і в ній не заводяться комахи. Виготовляють панелі тут же, в майстерні, на власноруч створеному металевому пресі.
«Прес, який ми розробили, створений з металобрухту, з мінімальним використанням металу, — розповідає Василь Демків. — Він виготовляє усі панелі — надвіконні, підвіконні, дахові. Наше завдання якраз полягає в тому, щоб це міг повторити кожен. Одну панель на пресі ми виготовляємо до двох годин часу. В минулому році завезли близько тисячі тюків з соломою, цьогоріч — ще десь чотириста».
Василь запевняє, що такі стіни з соломи не лише безпечні, а й корисні. При сертифікації панель з соломи штукатурять глиною і перевіряють в печі під дією високих температур на пожежну безпеку. Глина витримує до 1000 градусів. Тому такий будинок перевищує навіть встановлені в Україні норми з пожежної безпеки. Штукатурять їх глиною, яка є чудовим регулятором вологості.
«Поштукатуривши стіни глиною, ви тим самим відрегулюєте вологість у кімнаті. І не потрібно тримати відро з водою, щоб у дитини не пересихало в роті, — пояснює Василь. — Можна також поставити в кімнаті миску глини чи навіть відро. І так відрегулювати вологість. Екоремонти глиною стають зараз дуже популярними, особливо в дитячих кімнатах».
За проектами заплановано два будиночки: один — на 30 м2, другий — на 50. Це маленький дім з мансардою і спальним місцем на другому поверсі. Є місце для відпочинку та дитяча кімната, кімната для батьків, кухня.
