Напередодні Водохреща, 18 січня, українці традиційно святкують другий Святий вечір. Який ще називають “Голодна кутя”.
Весь тиждень до Святвечора дотримуються суворого посту, а з першою вечірньою зорею сідають за святкову вечерю. Подають до столу пісні страви — рибу, вареники з капустою на пісному тісті, гречані млинці, кутю та узвар, пише ВСІТІ.
Саме у цей день, після усіх новорічних свят, виносили з хати дідуха, котрий був головним різдвяним символом до ялинки. Виносять його на вулицю і спалюють, аби закликати теплий дух та накликати ранню і теплу весну. Попіл із дідуха розвіюють на городі, щоб був добрий врожай.
Перед вечерею господар молиться разом з усією родиною, першим сідає за стіл та запрошує усіх інших. А після вечері — залишки куті віддають курям, щоб добре неслися.
Не обходиться у цей вечір і без ворожінь — дівчата полюбляють у цей день гадати на своє майбутнє. А дітям подекуди дозволяють ще прогулятись по вулиці зі щедрівками.
Чому другий Святвечір називають “Голодною кутею”?
Тому що увесь день до вечері люди взагалі нічого не їли, постились. А вечеря була набагато скромнішою і не налічувала так багато страв, як на перший Святвечір. Але так само починалась із першою зорею, з ложки куті.
Під час Водохреща, на вулиці зазвичай господарювали найлютіші за всю зиму морози. Тож у цей вечір їх намагались всіляко задобрити. Наприклад, відкривав господар вікно, підносив ложку куті та промовляв: “Морозе-морозе, іди до нас кутя їсти!”.
Також одна з основних традицій у цей день — ходити до церкви посвятити воду, а потім окропити нею всю оселю.
Ритуали з освяченою водою
В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.
Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.
Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі «вечірня вода» — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Дітлахи могли у це свято знову щедрувати, бігати з піснями з дому до дому. Брали з собою гілочки ліщини, яку давали господарям домівок у знак вдячності.
А старші дівчата мали змогу поворожити. Ворожіння ці не відрізнялись від тих, які проводились зазвичай на Андрія чи в інші магічні вечори.
На наступний ранок — наставало свято Водохреща.
Як і на кожне значиме свято, на “Другу кутю” є ряд прикмет, пов’язаних із прогнозами погоди та врожаєм в наступному році:
Якщо на Водохресний вечір сніг іде – чекай доброго врожаю зернових культур.
Яка є погода у цей день, такою вона буде і на масницю.
Сильна хуртовина цього дня віщує гарний врожай.
Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах, то чекайте багатого врожаю.
Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
Якщо зірки на небі з 18 на 19 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
Якщо випав сніг у Водохресний святвечір, то весь рік буде врожайним.
Якщо на деревах багато снігу, то буде багатий урожай плодів і меду.
Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
Сніг у цей вечір кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.
