Вони сортують сміття, папір, органічні відходи та принципово не купують товарів у пластику. 900 сімей з Івано-Франківська взяли участь у шведській програмі «Стале господарство».
Учасниці програми дуже задоволені: за два роки, жартують, заощадили тисячі кіловатів, кілограмів, кілометрів та грошей.
"Проект працює з метою економії ресурсів. Це придумали колись на початку 90-х років у Швеції. І вони спершу самі почали це робити. А потім почали приєднуватися інші країни. Україна є 23-ою країною (Проект розпочався 2012 року, а закінчився наприкінці 2014 року. – Ред.). У світі десь понад 2 мільйони людей саме зараз, разом з нами, роблять теж саме", - розповідає Галина Гупан, координатор українсько-шведської програми "Стале господарство".
Ірина Микитюк з Івано-Франківська розповідає, що була вражена тим, скільки води марнується на звичайне миття посуду. За одну хвилину із крану витікає три літри води, каже пані Микитюк.
"Ми з'ясували це експериментальним методом. Випускали воду і засікали, скільки за хвилину рідини пішло, чистої питної води. Дуже шкода цієї води, звичайно, тому що на землі є дуже малі запаси і хочеться, щоб дітям і внукам вона залишилася чистою", - говорить Ірина, учасниця проекту.
Ірина ділиться досвідом: аби почати заощаджувати, слід дослідити свій стиль життя. Електроенергію у її домівці також заощаджують кількома методами і не лише за допомогою енергоощадних лампочок. Тут принципово немає штор на вікнах, щоби більше потрапляло природного світла. На підвіконнях - жодних високих рослин, чисті вікна та плафони.
"Ми тепер просто вимикаємо з мережі усе повністю. Раніше у нас постійно був включений телевізор, комп'ютер. Так що одночасно і те, і те включено. І діти сиділи, і бігали, і світло у всіх кімнатах було. Тепер ми це все обмежили. І живеться нормально, жодного дискомфорту, і ще й гроші економимо!", - розповідає жінка. У шведській програмі вона працює вже рік. І каже, що результати відчутні: "За споживання електроенергії ми платили 86 гривень за місяць. А зараз – 45, і це - максимум!"
У сім'ї Оксани Іванюк за підсумками програми привчилися сортувати сміття. Так, зазначає жінка, можна зменшувати кількість сміття не лише у баку, а й на звалищі.
"Ми почали відсортовувати папір, який відвозимо до батьків і який вони спалюють. Пластик тепер викидаємо у спеціальні контейнери, а харчові відходи відвозимо до батьків на дачу, складаємо в бочку і робиться такий "компост", який можемо використовувати для удобрення рослин, городів. Тобто воно не пропадає. А раніше в нас було сміття багато. Ми щодня пакет приблизно вагою 7-8 кілограмів викидали у сміттярку в загальний бак, а зараз це сортування допомогло зменшити кількість відходів на загальному звалищі", - розповідає пані Іванюк.
Підрахувавши заощаджені кошти, учасниці програми були вражені результатами. Приміром, півтори тисячі гривень на рік вони раніше витрачали лише на купівлю целофанових пакетів, які потім перетворювалися на сміття.
"Ми проаналізували і дійшли висновку, що тричі на тиждень наша сім'я йшла до магазину і купувала там сміття. Тому що, принісши пакети, практично всі ми викидаємо в смітник", - каже жінка.
Аби не брати целофанових пакетів, Оксана Іванюк нашила три десятки полотняних торбинок. Кілька штук завжди має у своїй сумці і ходить з ними до магазинів.
"У мене завжди в сумці лежать полотняні сумочки, в які я складаю крупи, овочі й фрукти. Практично все, окрім м'яса і риби", - пояснює учасниця проекту.
"Я не користуюся миючими засобами для посуди, а використовую суху гірчицю і звичайну харчову соду. Ми рахували, що в середньому статистична сім’я використовує 4 літри миючої рідини на рік. Я не використовую засоби для чищення кухні, газової плити, туалету та ванни. У мене є звичайне господарське мило, яким мию все що потрібно", - розповідає пані Оксана про свої секрети.
Тепер шведська програма зробила нове коло: ті, хто її завершили, мають свої групи і навчають інших господинь заощадити. Окрім цього, в рамках програми навчають, як правильно купувати речі, планувати покупки та заощаджувати на продуктах, а не на харчуванні.
Джерело: BBC Україна
