Logo
14 Січня 2020, 19:30
Теги: трудова

Електронна трудова й робоча субота: зміни пропоновані до законопроєкту "Про працю"

Наприкінці грудня 2019 року до Верховної Ради був поданий новий проєкт закону "Про працю", ініційований Кабінетом Міністрів. Ним планують замінити чинний Кодекс законів про працю. Проти нових змін в український закон вже висловилися європейські профспілки. Зокрема через можливість роботодавців легко звільняти працівників і зменшення захисту матерів із малими дітьми.

Депутати збиралися розглянути документ на поточному тижні, проте станом на 13 січня такого рішення на погоджувальній раді вони не ухвалили. Ймовірно, що залежно від реакції громадськості розгляд може бути перенесено в часі, йдеться на Суспільному.

0 14:30 14 січня пояснювати положення законопроєкту вийде в прямий ефір міністр економіки Тимофій Милованов, а Суспільне розпочне спецефір "Теми дня". Тим часом Суспільне. Новини вже проаналізувало документ на предмет основних змін і нововведень.

Трудова книжка в минулому

У грудні 2019 року уряд схвалив законопроєкт про переведення трудових книжок в електронний формат. Згідно з документом, відтепер уся необхідна інформація замість трудової книжки вноситиметься до електронних реєстрів. Зокрема, йдеться про реєстри застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхуванням, Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування до Пенсійного фонду України.

Автори законопроєкту розраховують, що ці зміни повинні спростити й автоматизувати призначення пенсій та соціальних виплат, оскільки відтепер виплати, як і стаж, формуватимуться на основі даних з реєстрів.

Робочі місця для людей з інвалідністю

Раніше підприємства, установи, організації, ГО, які використовували найману працю, повинні були виконувати норматив – мінімум 4% робочих місць у штаті для людей з інвалідністю (якщо працює від 8 до 25 осіб, то це одне робоче місце).

У випадку невиконання цього пункту підприємство мало щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів санкції в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві; якщо в компанії працює від 8 до 15 осіб – половини середньої річної зарплати.

При порушенні термінів сплати санкцій нараховувалася пеня, яка могла бути стягнена й примусово за рішенням суду, якщо підприємство не робило цього добровільно.

У новому варіанті закону ця стаття повністю прибирається.

Звільнення

За новим законом захист від звільнення з ініціативи роботодавця матимуть не лише жінки, а й чоловіки, які беруть декретні відпустки.

Відповідно до проєкту закону, забороняється розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця із:

вагітними жінками;
жінками, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
жінкою, чоловіком, іншим законним представником дитини, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Виключення – ліквідація юридичної особи-роботодавця.

Якщо ж роботодавець вирішить із власної ініціативи розірвати трудовий договір, він повинен письмово (можна й електронною поштою) повідомити про це працівника у визначені законом терміни.

Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження. Проте в такому випадку він повинен виплатити грошову компенсацію на суму, яка визначена в трудовому договорі. Сума має становити не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження. Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів України.

Саме цей пункт найбільше непокоїть європейські профспілки, оскільки він спрощує процес звільнення працівників роботодавцями.

Пункти щодо звільнення інших соціально-вразливих груп не виключалися. Тобто діють ті ж норми, що й раніше.

Медіація

До способів вирішення/врегулювання трудових спорів додається позасудове врегулювання спору шляхом медіації. Наразі в Україні немає закону про медіацію. Хоча варто зазначити, що 28 грудня 2018 року Кабмін вніс до ВР відповідний законопроєкт, де, крім іншого, є пункт про обов'язковість виконання угоди за результатами медіації.

На сьогодні, сторони медіації можуть укласти угоду та за потреби завірити її у нотаріуса. Сама угода без нотаріального засвідчення не є виконавчим документом.

За словами керівниці Центру права та посередництва й членкині правління Національної асоціації медіаторів Світлани Петрової, попри відсутність закону, інститут медіації в Україні розвивається вже близько 25 років: "На сьогодні в Україні шляхом медіації вирішуються спори не лише щодо трудових відносин, а й сімейні, корпоративні, комерційні, адміністративні".

Петрова додала, що зараз в шести регіонах України вже укладені меморандуми з судами і впроваджується інститут медіації/примирення у кримінальних правопорушеннях.

Трудовий договір

Вводяться такі види трудових договорів:

безстроковий;
строковий – може укладатися на визначений строк або на час виконання певної роботи, але не більше ніж на 5 років;
короткостроковий – трудовий договір, укладений на строк до двох місяців;
сезонний – укладається для виконання робіт, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону). Проте період не може перевищувати восьми місяців поспіль;
з нефіксованим робочим часом – коли обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи. Проте роботодавець не дає жодних гарантій того, що така робота буде надаватися постійно;
учнівський трудовий договір – передбачає поєднання працівником робочих обов’язків з навчанням на робочому місці. Укладається на строк до 6 місяців.
трудовий договір з домашнім працівником – робота, яка виконується з метою обслуговування домашнього господарства (сім’ї).
Якщо працівник хоче розірвати трудовий договір, він повинен попередити про це роботодавця письмово (відтепер це можна зробити й електронно) не менше, ніж за два тижні. Хоча в договорі може бути передбачений й інший строк.

Робочий час та оплата праці

Зараз понаднормова робота та робота у вихідні дні оплачується в подвійному обсязі. У свою чергу, відповідно до законопроєкту, оплата понаднормової роботи визначається трудовим договором, але не менше, ніж 20% за ставку.

Фіксується робочий час протягом 40 годин на тиждень. Проте тепер розподіл цього часу визначає роботодавець й прописує в трудовому договорі.

Вихідні дні має становити не менше 24 годин протягом кожного тижня. Раніше такий відпочинок становив мінімум два дні, тобто 48 годин. Тобто роботодавець може зробити шестиденний робчий тиждень у себе на підприємстві й не платити надбавку як за роботу у вихідний день.

Варто зазначити, що встановити шестиденний робочий тиждень можна було й раніше, проте тільки спільно з представниками профспілки з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Відпустка

Мінімальна тривалість щорічної відпустки залишиться такою ж, як і раніше – 24 календарних дні. Порядок та умови її надання і поділу визначаються трудовим договором. Тобто 14-денна безперервна частина відпустки більше не буде обов'язковою, якщо це передбачено трудовим договором.

Проте збільшиться відпустка за власний рахунок – з 15 до 30 календарних днів на рік.

Протидія дискримінації

Відповідно до проєкту закону, системи оплати праці повинні бути сформовані таким чином, щоб під час їх застосування не допускалася жодна дискримінація. Дискримінація заборонялася й раніше в Кодексі законів про працю.

Чоловікам і жінкам за аналогічну працю або працю рівної цінності повинна виплачуватись однакова заробітна плата. Аналогічна праця в тексті документа визначається як теоретична можливість поміняти працівників місцями без суттєвих втрат. "Праця рівної цінності" означає наявність однакової кваліфікації в обох працівників.

Забороняється шляхом застосування мобінгу (цькування), насильства, погроз, введення в оману або в інший спосіб примушувати працівника звільнятися "за власним бажанням".

Батьківство й материнство

Кожен з батьків дитини молодше 3-х років, який працює за трудовим договором, зобов'язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше 1 місяця.

Також у новому законопроєкті зберігається відпустка з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (але тепер її може брати не лише жінка, а й чоловік). Проте якщо раніше за цей період виплачувалася допомога, то тепер в законі вживається формулювання "без збереження заробітної плати".

Участь у страйках

Раніше працівникам визначеного списку сфер діяльності було заборонено брати участь у страйках. Відтепер деякі з них отримали таке право, а деякі – за певних умов.

Зокрема відтепер брати участь у страйках завжди можуть:

працівники аварійно-рятувальних служб (формувань);
військовослужбовці та резервісти під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві страйків і участь в їх проведенні не допускаються;
працівникам підприємства транспорту, навіть пов'язані із перевезенням пасажирів, обслуговуванням безперервно діючих виробництв;
держслужбовцям (крім категорії "А") і посадовим особам місцевого самоврядування.
Водночас, проводити страйки, за умови забезпечення групою чергових (бригадою) працівників на час страйку, щоб підтримувати сталу роботу підприємства можуть працівники сфер електроенергетики, тепло-, водопостачання, телефонного зв’язку, гірничої промисловості, атомної енергетики та промисловості, управління повітряним рухом, закладів охорони здоров’я, зокрема надання екстреної медичної допомоги закладом охорони здоров’я (в т.ч. стаціонарної).

Заборонено проведення страйку прокурорам, суддям, державним службовцям категорії "А", поліцейським, військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, особам рядового і начальницького складу та військовослужбовцям служби цивільного захисту, Національного антикорупційного бюро, персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Крім того, зміни торкнулися й причин для заборони проведення страйків. Відтепер страйки забороняються, якщо припинення працівниками (службовцями) роботи (служби) створює загрозу національній безпеці, життю і здоров’ю людей, а також правам та свободам інших людей. Страйки можуть заборонятись у разі введення надзвичайного стану, а у випадку оголошення воєнного стану і до його скасування – вони забороняються автоматично.