Минулого тижня в Національний парк "Гуцульщина", який нещадно вирубують, поїхав новопризначений міністр екології Остап Семерак. Тільки впертість активістів разом із журналістами допомогла таки чиновнику побачити правду про знищення карпатського лісу.
Як міністра майже викрали, щоби на ЗІЛі відвезти на місце злочину, і що з того вийшло – у сюжеті ТСН.Тиждень.
Місяць том вийшов сюжет про тотальне вирубування лісів, зокрема і в Національному парку "Гуцульщина". Реакції від екоінспекції та правоохоронців не послідкувало. У екоінспекції заявили – що триває перевірка. Правоохоронці кажуть, без висновків екологів відкрити провадження не можуть.
До зустрічі нового міністра на Косівщині підготувалися неабияк - підготували презентацію, наскільки тут усе гарно та красиво. Щоправда, вів її не відсторонений директор Пророчук, а родич його сім'ї і за сумісництвом заступник – Юрій Стефурак. За двадцять хвилин, Семерак сам перебив доповідача і сказав переходити до головної проблеми - вирубки лісів. Тоді працівники парку вирішують повезти його на одну з ділянок. ТСН.Тиждень тим часом питає заступника, де перебуває сам директор, і чому особисто не зустрів міністра.
"Директор у від'їзді. Просто у нього була раніше запланована десь за два місяці поїздка", - сказав Стефурак.
ТСН.Тиждень поїхав розшукувати Пророчука за місцем проживання. Живе він неподалік - у селі Соколівка. Виявляється, він тут прилаштував усю свою сім'ю разом із родичами.
У директора із зарплатою в п'ять тисяч гривень на місяць – розкішний будинок. А поруч припаркований елітний джип його дружини, яка працює в нацпарку бухгалтером. Авто коштує мінімум 600 тисяч гривень.
Буквально за сотню метрів від будинку іще один недобудований палац. Місцеві кажуть, що цей витвір – особисто рук Василя Васильовича – для свого "вуйка", тобто, дядька. А поряд – для сестри.
За півкілометра - елітний маєток 75-річної тещі Катерини Стефурак. Саме на неї оформлена фірма "ПМК-77", яка виграє мільйонні тендери на ремонти доріг.
Тим часом міністра повезли на оглядини злощасного національного парку. Перша локація і єдина, якщо вірити затвердженому заздалегідь плану, – це ділянка в селі Хімчин, "зона регульованої рекреації". Якщо подивитись з висоти пташиного польоту, це доволі чітка, подекуди засаджена і невелика територія. Є зрубані буки, саме вирубування не свіже. "Це несхоже ні на санітарну рубку, ні на якусь іншу – це є чиста промислова вирубка, причому з порушенням законодавства і нашим зобов'язанням зберігати праліси", - сказав про побачене Семерак.
Тим часом міністра повезли на оглядини злощасного національного парку. Перша локація і єдина, якщо вірити затвердженому заздалегідь плану, – це ділянка в селі Хімчин, "зона регульованої рекреації". Якщо подивитись з висоти пташиного польоту, це доволі чітка, подекуди засаджена і невелика територія. Є зрубані буки, саме вирубування не свіже. "Це несхоже ні на санітарну рубку, ні на якусь іншу – це є чиста промислова вирубка, причому з порушенням законодавства і нашим зобов'язанням зберігати праліси", - сказав про побачене Семерак.
https://youtu.be/V-46GAjCX6EЦією майже традиційною ідилією високого міністерського візиту із виявлення невеликих недоліків ледь усе і не закінчилося, та цього разу активісти таки вмовляють міністра піти незапланованим маршрутом. Бо саме та ділянка, яку демонстрували чиновнику, до господарства національного парку Гуцульщина не належить. У нього є свої 7606 гектарів і вони геть в іншому місці. А міністра хотіли пошити в дурні.
Тож із села Хімчин Семерак ЗІЛом вирушив у Шешори. Усі охочі теж швидко заскочили в кузов. Мета - хребет Брусний. Понищена екосистема там на кожному кроці - зруйновані потічки та колись популярні туристичні маршрути. По дорозі є оголошення, яке лише підтверджує – тут незаконно рубають "зелене золото".
Усе це офіційно називається "санітарною рубкою". І вона – не єдина. Торішня лісосіка ще й досі гола. І є наступна тотальна вирубка і вже затверджена на майже трьох гектарах, про що відкрито каже місцевий лісничий. Показали міністру і місця зрубу буків, що заборонено законом.
У підсумку Семерак дав доручення звільнити керівника обласної екоінспекції та вручити догану голові Держекоінспекції. І наостанок пообіцяв відкритий конкурс на посаду директорів національних парків.
Наскільки він буде прозорим – побачимо вже в червні. Та головне - припинити нищити те, що неможливо відтворити.
