Як раніше писав Типовий Франківськ, за рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області підозрюваного у вбивстві болгарської студентки Елі Дішлі Ельдара Астанова випустили із СІЗО.
У травні 2017 року сталось резонансне вбивство. Астанова Ельдара Бабаджановича взято під варту в червні 2017, розслідування завершено в листопаді 2017.
Із того часу справа в суді та сам Астанов перебув весь час у СІЗО.
Як йдеться у повідомленні суду:
Станом на липень 2019 року допитано тільки двох свідків із п’яти заявлених.
Справа не являє складності з точки зору витрат часу на дослідження доказів, але провадження здійснюється вже два роки.
До остаточного судового рішення особа вважається невинуватою і її утриманні під вартою з недотриманням розумних строків провадження і без належного обґрунтування є невиконанням рішень ЄСПЛ проти України, які були ухвалені у схожих обставинах і прямим порушенням ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як приклад, рішення ЄСПЛ у справах: «Харченко проти України», «Гудзь проти України», «Єлоєв проти України», «Ігнатов проти України», «Сергій Волосюк проти України», у яких є застереження проти необґрунтованого, «автоматичного» продовження строків тримання під вартою.
Окрім явного порушення розумних строків тримання під вартою під час судового провадження й істотні процесуальні недоліки.
Особа, яка тримається під вартою заперечує, що їй висунуто обвинувачення. Обвинувальний акт містить словосполучення «обґрунтовано підозрюється».
Можлива відсутність висунутого обвинувачення може поставити під сумнів майбутнє судове рішення.
Клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою у документарному вигляді, яке повинно бути здійснене в порядку гл. 18 КПК України, також відсутнє. Така пасивна позиція обвинувачення, всупереч приписам щодо змагальності в кримінальному судочинстві, привела до аналогічної позиції суду.
Ухвала суду унаслідок цього невмотивована і формальна, вона не містить ні фактів ні правових висновків із них щодо того, які саме обставини потребують утримання особи під вартою, окрім тяжкості обвинувачення, і чому цілодобовий домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку до остаточного судового рішення.
У разі визнання особи винуватою, до неї буде застосовано відповідну санкцію, передбачену законом.
Дата можливого остаточного рішення суду першої інстанції невідома.
До тих пір необґрунтоване тримання під вартою Конвенція і Європейський суд оцінюють як порушення прав людини.
Усі конкретні обставини та висновки з них будуть наведені у повному тексті судового рішення, яке буде поміщене в ЄРСР 30.07.2019.
