Отримання диплома про вищу освіту не гарантує працевлаштування, але закінчення одного з 30 кращих вузів рейтингу Фокусу значно підвищує шанси при пошуку роботи.
Основний параметр рейтингу вузів Фокусу - затребуваність випускників на ринку праці. Відповідно, ми запропонували ейчарам найбільших компаній оцінити вчорашніх студентів за трьома критеріями: рівнем знань, вмінню застосовувати їх на практиці і готовність навчатися в ході роботи. Як виявилося, більшості випускників українських вузів можна сміливо ставити ще одне питання, по суті, об'єднує три попередніх: чи усвідомлено вони обрали професію?
"Не можу сказати, що молоде покоління якесь погане або неякісне: воно просто страждає від відсутності розуміння свого місця і цілі в житті" - так пояснює головну проблему випускників українських вузів Валерій Кушніренко, директор з персоналу групи компаній PZU в Україні.
"Молодим здобувачам іноді бракує відповідальності, пунктуальності, багато хто не може відповісти на питання" чому я хочу працювати саме в цій компанії, на цій позиції? ", - Каже Наталя Лукаш, начальник управління по роботі з персоналом ОТП Банку. З різними варіаціями останню фразу повторюють практично всі, хто має справу з 20-річними володарями дипломів. Як правило, в недостатній профпридатності студентів рекрутери звинувачують державу: застарілу методичну базу і підручники, відсталу систему освіти, викладачів, далеких від сучасних реалій.
Наприклад, порівнюючи випускників українських вузів з нашими ж студентами, навчалися за кордоном, в "Брітіш Американ Тобакко Україна" відзначають, що у випускників зарубіжних вузів більше шансів працевлаштуватися: в західних країнах освіту будується на бізнес-кейсах, і студенти не страждають від нестачі практики.
Щоб вчорашні студенти вільно оперували чужим бізнес-досвідом, іноземні вузи прикладають масу зусиль. Не поспішають з жорсткою спеціалізацією на перших роках навчання, дозволяють не тільки вільно вибирати спеціалізації, але і змінювати основні курси, набирають в якості викладачів "граючих тренерів": вчених, економістів, бізнесменів і навіть політиків, які суміщають свою основну діяльність з процесом передачі знань. Все це закріплено в Болонській декларації про вищу освіту, до якої більшість країн Європи приєдналися в 1999 році.
Вища освіта не мета, а засіб. В першу чергу - можливість отримати високооплачувану роботу
В результаті студенти отримують можливість коригувати напрямок навчання аж до отримання диплома. А адміністрація вузу - позбавлятися від викладачів, які не здатні зацікавити студентів. При цьому більшість лекторів одночасно ведуть наукову діяльність, адже основна частина провідних західних вузів являє собою науково-дослідні інститути з "опцією передачі знань" студентам. На жаль, в Україні справи найчастіше йдуть з точністю до навпаки.
Молоді люди, одного разу вибравши спеціальність, змушені "тягнути лямку" до самого диплому: якщо в процесі навчання студент зрозуміє, що помилився з вибором, зміна спеціалізації неминуче спричинить здачу декількох десятків іспитів і заліків "академрізниці". При цьому набір дисциплін жорстко фіксований, а викладають їх люди, які давно не мають відношення до реальної науки, бізнесу або технологій. Реакцією на такий підхід стають оголошення роботодавців, більшість з яких закінчується фразою "досвід роботи від ... років". Або її більш відвертим варіантом: "претендентам без досвіду роботи не звертатися".
Втім, незважаючи на всі недоліки, рівень освіти в Україні досить високий. Формально наша країна відстає від європейських вузів в реформуванні процесу навчання, років на шість - ми підписали Болонську декларацію в 2005-му. Але на практиці серйозні зміни в освіті стартували тільки зараз.
Наприклад, на початку цього року в Україні працювали 317 вузів, хоча всього рік тому їх було приблизно в 2,5 рази більше. 485 навчальних закладів втратили статус вищих - як правило, вони не надавали якісної освіти, по суті, звівши процес навчання до "відбування навчальної повинності" студентами, які прийшли не за знаннями, а за дипломом.
Підсумок колишнього підходу до навчання легко помітити в статистиці порталів із працевлаштування. Наприклад, за даними rabota.ua, на початку цього року 46% випускників на першому місці роботи були готові отримувати від 2 тис. до 4 тис. грн - при середній зарплаті в країні на рівні 3,9 тис. грн. За скромністю випускників-претендентів по суті стоїть визнання вкрай низького рівня власних знань і такою ж низькою конкурентоспроможності на ринку праці.
Але при цьому зарплатні запити інших, починаючи з діапазону в 4-6 тис. грн, доходять до 15 тис. грн. І, можливо, впевненість в собі другої половини випускників - результат нового тренду. За даними спільного дослідження rabota.ua та кадрового холдингу АНКОР, в Україні до моменту закінчення вузу 63% студентів вже мають досвід роботи, причому у третини з них трудовий стаж становить більше двох років. "Сьогодні все більше студентів починають працювати з четвертого, а то й третього курсу, - підтверджує Єлизавета Максимець, фахівець з підбору персоналу компанії EY в Україні. - Отримавши диплом, вони виходять на ринок праці вже досвідченими фахівцями, претендуючи на більш високу зарплату і посаду ".
І це повною мірою відноситься до більшості випускників 30 кращих вузів країни з рейтингу Фокуса.
Більшість найбільших українських вузів почали підлаштовуватися під реальні вимоги ринку праці задовго до приєднання України до Болонської декларації. І продовжують робити це зараз.
"Ми щорічно проводимо опитування роботодавців, з якими співпрацюємо, - говорить Фокусу Юрій Якименко, перший проректор Національного технічного університету" Київський політехнічний інститут ", який посів 2-е місце в рейтингу Фокусу. - Наприклад, були питання з іноземною мовою, після чого ми ввели наскрізну підготовку з англійської; були питання, пов'язані з підготовленістю по окремих вузьких питаннях інформаційних технологій - ми врахували і ці побажання ". При цьому у НТУ КПІ укладено більше тисячі договорів з підприємствами, на яких студенти проходять переддипломну практику, більше 50 компаній є партнерами Наукового парку "Київська політехніка".
Магістри Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (3-е місце в рейтингу Фокусу) отримують реальні завдання від конструкторських бюро таких підприємств, як ДП "Завод ім. В.О. Малишева", і виконують їх у своїх випускних роботах. Це практикується не перший рік і навіть не перше десятиліття.
Моніторинг ринку праці і співробітництво з роботодавцями проводять і в Київському національному університет ім. Т. Г. Шевченка (№1 в рейтингу Фокуса). Але тут ставлять перед собою ще більш складне завдання: заново створити систему професійної орієнтації. "Від розуміння того, яку спеціальність студент освоюватиме, ким буде працювати, залежить і мотивація до навчання. А якщо буде мотивація, то і результат підготовки буде максимальним", - уточнюють в ректораті КНУ. Нарешті, найбільші вузи поступово переходять на вільний вибір дисциплін - в тому ж КНУ з 1 вересня цього року студенти можуть самі вибирати 25% навчальних курсів.
Вища освіта не мета, а засіб. В першу чергу - можливість отримати високооплачувану роботу. Виходячи з цього, Фокус попросив ейчерів 22 найбільших компаній оцінити готовність випускників кращих вузів країни до роботи: підсумкова оцінка експертів стала основним критерієм рейтингу (50% підсумкового балу). Додавши до оцінки ейчерів дані рейтингу представленці в Мережі (Вебометрікс, 25%) і показник наукової продуктивності вузів (індекс Хірша, 25%), ми отримали рейтинг 30 кращих українських університетів.
Експерти рейтингу (компанії, що брали участь в оцінці вузів): 1 + 1 media, 3M Україна, Corum Group, Dragon Capital, EY, OTP Bank, PZU Ukraine Insurance Group, Астеліт, Альфа-банк Україна, Артеріум, Бритіш Американ Тобакко Україна, Датагруп , Запоріжсталь, Інком, Київстар, МЕТРО Кеш енд Керрі Україна, Миронівський хлібопродукт, група компаній "Октава", Промінвестбанк, Фідобанк, Філіп Морріс Україна, Фокстрот
Методологія. Для складання рейтингу Фокус відібрав 50 українських вузів, які є лідерами в рейтингах "Топ-200 Україна", Scopus і "Вебометрикс" (за версією osvita.ua). Потім ми попросили фахівців з персоналу 22 найбільших компаній України оцінити випускників цих вузів за рівнем знань, здатності їх застосовувати і готовності навчатися в процесі роботи - результат цього опитування формує 50% підсумкового бала рейтингу. 25% підсумкової оцінки доводиться на рейтинг інтернет-активності вищих навчальних закладів ("Вебометрикс" враховує кількість проіндексованих пошуковими системами сторінок, зовнішні посилання, цитованість і кількість розміщених на сайті файлів). Ще 25% підсумкового балу формують наукові публікації та їх цитованість (індекс Хірша).
Отже, першість у рейтингу здобув Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. "Срібло" отримав Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут", а почесне третє місце посів Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут". Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника в рейтингу найкращих ВНЗ на 25 місці. Детальніше переглянути рейтин можна тут.
Джерело: Фокус
