Через поширення коронавірусу Covid-19 Кабінет Міністрів запровадив в Україні карантин. Обмеження діятимуть з 12 березня по 3 квітня.
Як такі заходи вплинуть на вартість харчів та чи не спричинить таке рішення уряду продуктовий дефіцит, – дізнавалась журналістка 24 каналу.
Продуктова стабільність
Сюжети з Італії та інших країн, вражених Covid-19, в яких покупці буквально "змітають" всі продукти, які є на прилавках магазинів, бачили чи не всі українці. Будучи нацією, яка полюбляє робити запаси, чимало наших співвітчизників побігли до магазинів аби купити деякі продукти, "про всяк випадок". При цьому люди керувались переконанням, що із запровадженням карантину ціни на харчі можуть трохи зрости. Власне, спричинити саме такий розвиток подій всі шанси має – паніка. Щоправда, експерти та чиновники заспокоюють і радять спокійно реагувати на обмежувальні заходи, бо продукти з магазинів нікуди не зникнуть.
Секретар Київради Володимир Прокопів звернувся до киян, аби пояснити їм ситуацію.
Кияни, з 12 березня в нашому місті вводяться деякі обмеження – в народі їх вже назвали карантином. Це не означає, що потрібно бігти в магазин і купувати сіль, гречку та сірники,
– наголосив чиновник.
Водночас, він закликав нікого не панікувати, адже в столиці не зафіксовано жодного випадку захворювання на коронавірус. Все це – лише превентивні заходи, щоби захистити здоров’я киян.
Голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко також заспокоює українців. На його переконання ці заходи не спричинять ані підняття, ані зниження цін.
Якщо ми подивимось на перші два місяці 2020 року, то інфляція була досить низькою. Продуктова інфляція, за нашими розрахунками, є негативною, тобто у нас дефляція (зниження, а не підвищення цін). Це навіть тоді, коли Covid-19 вже був в Україні,
– наголошує Дорошенко.
Вважати, що обмеження призведуть до підвищення цін – не варто. В цій ситуації потрібно згадати не лише наш досвід введення обмежувальних заходів, а й інших країн. Так, ми бачили як люди масово скуповували продукти в супермаркетах, але ж це була одномоментна картинка, потім полиці знову заповнились, але про це не дуже хто писав.
Олексій Дорошенко нагадує, що ажіотаж навколо харчів в Києві ми спостерігали в 2014 році, коли до столиці заборонили в’їзд автівок. Тоді справді була паніка в Україні. Можливо, найбільша за останні декілька років і навіть така реакція людей не призвела до чогось екстраординарного. В ті дні за день-два більшість виробників продали місячну норму продукції з тривалим терміном зберігання. Дехто з виробників за тиждень реалізував двотижневу норму. Щоправда, той ажіотаж не спричинив дефіцит і товари з торговельної мережі не зникли. Тож, ці заходи нормальні. Наразі обмеження діють не лише в нашій країні.
Жорсткі обмеження є і в інших країнах, де закривають цілі регіони. Проте їх закривають для пересування приватного транспорту, а коли ми говоримо про комерційний, а тим паче той, який доставляє харчі, то тут жодних обмежень немає. Їх не буде й в Україні,
– переконує Дорошенко.
Експерт додав, в Україні зафіксовано поки один випадок захворювання на Covid-19. Тому панікувати не потрібно.
Обмеження для гурманів
Італія наразі є лідером серед європейських країн щодо кількості інфікованих на Covid-19. Тому очікувано, що кількість продуктів, які імпортуються з цієї країни може зменшитись. Звичайний українець подібних змін не помітить, бо переважна більшість споживачів віддають перевагу вітчизняним товарам.
Щоправда, деяка частина таких продуктів імпортується в Україну неофіційно. Тобто заробітчани пересилають до дому не лише гроші, а й товари та передають все це добро мікроавтобусами, якими вони ж і їздять з та до Італії. Тут є обмеження, але це ще особливо нічого не означає. Сполучення з Італією не закрито, тому продукти все ж потроху імпортуються. Водночас, частина тих, хто не отримав вчасно італійські делікатеси, використовуватимуть українські аналоги. Звісно, не всі поспішать повідомляти про це. Особливо, коли йдеться про ресторани та кафе. Хоч це могло й вплинути на якість та смак страв. Щоправда, кухарі мали змогу замінити італійські продукти аналогами з інших країн.
Автор: Ірина Поліщук
