Днями до Івано-Франківська завітала засновник і командир медичного батальйону «Госпітальєри», начальник Медичного управління і реабілітації бійців Української Добровольчої армії Яна Зінкевич.
У новий парламент дев’ятого демократичного скликання йдуть нові, але уже досвідчення обличчя: волонтери, громадські діячі, авторитетні люди. До них належить й справжній боєць, яка врятувала у 2014 році сотні життів на війні – Яна Зінкевич.
Журналісту Типового Франківська вдалось поспілкуватися з кандидаткою у народні депутати від партії "Європейська солідарність". В інтерв’ю командир батальйону "Госпітальєри" розповіла про успіхи оновленої партії та про те, що найперше робитиме будучи парламентарем у Верховні Раді.
Напевно всі Вас запитують, "чому саме Європейська Солідарність? Як саме відбувся процес вашого входження в ЄС?"
Якщо говорити про політику цієї партії, вона мені близька. Насамперед заслуги "Європейської Солідарності" за останні п’ять років є високими. У мене була зустріч із Петром Порошенком і пряма пропозиція. Я не брала участі в Справі громад, але знаю, що таких людей багато і мене це дуже тішить тому, що було реально враховано запит суспільства.
Я, як людина, яка бачила армію від самого початку у 2014 році й зараз у 2019, сміло можу сказати, що вона сильна, забезпечена, реформована. Я зробила беззаперечний вибір. Для мене досить важливо проукраїнськість та проєвропейськість партій, що є у "Європейської Солідарності". Зараз у партіях дуже великий запит на нові обличчя. На мою думку, взяти тих, які ніколи не були депутатами та не знають взагалі, що відбувалось в державі це дуже небезпечно. У нашої партії найкраще поєднання досвідчених політиків. Якщо говорити про 50-тку, то 26 – це політики та 24 людини з громадського сектору: активісти, ветерани.
Як ваші рідні сприйняли те, що Ви балотуєтесь у Верховну Раду?
Мама спочатку казала "Не вздумай", але пізніше прийняла мій вибір. Змирилась та підтримала мене.
В якому комітеті плануєте працювати в парламенті в разі свого проходження?
Є декілька варіантів, але найбільше буду в комітеті "Охорони здоров’я" та "Військової медицини".
Яке перше питання піднімете в Раді щодо медицини?
Перше питання буде стосуватись скорочення медпрацівників. Здебільшого буду лобіювати питання, що стосуються ветеранського середовища, соціальних послуг. Зокрема питання, які торкаються людей з інвалідністю, малозабезпечених, багатодітних - це моя галузь. Я б хотіла розглянути питання надання УБД ( учасника бойових дій – ред.) добровольцям. Тому, що вже 5 років війна і досі цей нюанс незакритий. Ну, і, звичайно, комплексна психологічна допомога бійцям.
Ви не боїтесь, що у Верховній Раді ваші заяви можуть не почути через те, що Ви досить молода?
Напевно я буду за віком одна із наймолодших, або взагалі наймолодша. Мені не звикати. Після того, як я у 18 вирушила на війну, то не думаю, що мені буде страшно в парламенті у мої 24.
Які противаги має "Європейська Солідарність"? З якими партіями збігаються погляди?
Якщо говорити про українські партії, то наша уже має дієвий механізми. Для мене – це великі пріоритети. Партія дійсно вже подолала велику частину шляху і головне з нього не звертати. Частково збігається програма з партією "Голос" та "Свободою". Якщо говорити про завдання, які ставила перед собою "Свобода", то "Блок Петра Порошенка" виконували всі пункти, які "Свобода" просто записувала.
Партії цього спрямування: пропатріотичні та проукраїнські йдуть кількома клонами. І це в підсумку може їх підсилити. Чи створює це проблеми для створення нормальної фракції у новій Верховні Раді?
Зараз є великою проблемою те, що немає об’єднання. Наразі, є декілька проукраїнських партій, які, на жаль, не проходять по рейтингу. Вони отримують 2% голосів виборців.
Можливо Ви знаєте, чи проводились консультаційні переговори напередодні голосування до парламенту список фракцій. Чому на Вашу думку вони були успішні, якщо вони були?
З того, що я знаю точно, обговорювалась тактика. Зокрема, що проукраїнські сили не атакують в принципі. І ми цього дотримувались. Тому, що ми говоримо про свої пріоритети та чому саме варто обирати "Європейську Солідарність".
При цьому у нас немає ніякої негативної інформації стосовно інших партій. Я буду радіти, якщо ще одна проукраїнська партія зможе зайти в парламент. Головне, щоб вона змогла виконувати ці функції, а не входити в фракцію або коаліцію "Слуги народу". Бо я в опозиції до партії "Слуги народу", категорично.
Які на Вашу думку, президент Володимир Зеленський від початку свого правління має плюси?
Плюсів реально не бачу. За інформприводами не встигаю слідкувати. Думаю, що більша втрата – це зовнішня політика, яка фактично зруйнована. Та незрозумілі маневри з Росією. Всі ці політики, які були при владі Януковича так би просто не поверталися до нашої країни. Тож тут можна зробити негативні висновки стосовно того, які все ж погляди має партія "Слуга народу".
Як бійці та ветерани АТО сприймають, те що зараз відбувається в Україні та наскільки сприймають ті ризики, які стають перед нашою державою?
В цілому ветеранське і волонтерське середовище дуже різноманітне. Погляди досить різні. Є прихильники "Слуги народу", і прихильники "Європейської Солідарності" та навіть "Націоналістів", і більше ніякої. На даний час одностайності немає.
Відсутність одностайності швидше базується на відсутності бачення того вектору розвитку, який у нас був та куди ми рухаємось. Зараз ми не розуміємо і звертаємо увагу на інформаційні компанії. Можливо це пов’язано з невмінням раніше показати та правильно подати себе і свою позицію?
Потрібно розуміти, що у 2014 році у нас був один чіткий спільний ворог. У нас була одна мета і ніхто не звертав уваги на різноманіття між собою та на побут. І це був ворог – війна один з пріоритетів. Коли трохи часу пройшло, минули активні бойові дії та минув 2014 рік всі почали повертатись додому, до своїх місцевих побутових проблем. І тут почались проявлятися різні політичні погляди на сучасність. Думаю, коли будуть активні бойові дії, активніші ніж зараз, буде період об’єднання, а на даний момент одностайності не буде.
Маєте на увазі те, що був чіткий ворог і ми розуміли, що мусимо всі вистояти? Але чи не було помилкою демократизація суспільства, яка відбувалась впродовж п’яти років, сприяла тому, що антиукраїнські села змогли підняти голову і якось збільшувати свою силу в інформаційному житті?
Всі ці люди були. Просто у 2014 році вони більше ховалися. Наше суспільство має дозрівати, дорослішати. В принципі ці процеси відбуваються зараз, в тому числі прояв бунтарства. І на президентських виборах ми це достатньо побачили. Ми повинні дати суспільству розвиватись.
Під реформування армії намагаються скоротити наше військо. По суті послабити військову міць держави. Чи справді це так, і як бачать це самі бійці?
Тези, які я почула впродовж останнього місяця: що в нашої армії й Міністерстві оборони доволі багато майна. Казати, що у нас надлишкове майно, яке ми 5 років накопичували й здобували, на мою думку, неприпустимо. Для мене це на рівні державної зради. Це удар у сипну нашій армії, якій і так не легко.
Наскільки Вам людині, яка внесла великий вклад у військову сферу неприємно бачити, ті моменти? Яким чином, як парламентар бачите можливість відстоювати те, що було?
Всі ці речі, які відбуваються, наприклад, повернення реваншистів до нашої країни або повернення активних проросійських рухів. Якраз це спонукало йти мене у Верховну Раду та взятися за цю діяльність. Я була більше добровольцем, ветераном. І це була моя сфера, тому я наважилась на це. Тут потрібна велика командна робота. На жаль, одному явно не вдасться заблокувати якесь рішення стосовно тих, чи інших скорочень. Потрібна комплексна робота, розробка нових законопроєктів та блокування тих, які шкодять нашим інтересам.
Коли не було ще "Європейської Солідарності", а був "Блок Петра Порошенка" було досить негативне сприйняття суспільства. Наприклад, тема корупційних скандалів, які з’явились над БПП, наскільки це тоді вплинуло на результати, які отримали на президентських виборах?
Це негативно доволі вплинуло, але розуміти, що всі ці розслідування збігалися з періодом президентських виборів доволі дивно. Ці розслідування, наскільки я знаю, нікуди не просунулись. На мою думку, якщо є якісь факти то, їх потрібно розслідувати справедливо.
Програма Петра Порошенка програла через не до кінця продуману інформаційну кампанію. Те саме відбувається на зовнішньому політичному рівні, коли Росія маючи значно більші можливості та кошти використовує досить велику мережу агентів у різних державах. Але ми чомусь мало приділяємо уваги роботі інформаційної сфери. Як зараз бачите повернення Росії в ПАРЄ та інші речі, які супроводжуються компанією Росії. Що має робити держава та що може зробити «Європейська Солідарність»?
Якщо говорити про скандальну ситуацію з ПАРЄ, то знаєте що МЗС (Міністерство закордонних справ – ред.) декілька разів запрошувала на зустріч Президента і депутатів, але ці зустрічі не відбувались. Після цього була сварка з Павлом Клімкіним, яка вийшла на загальний огляд, що взагалі для нашої зовнішньої політики зовсім неприпустимо. Показувати, що у нас є розбіжності між нашим МЗС і Президентом – взагалі нонсенс. Ми почали випадати з політики. Нас почали не сприймати, як серйозного партнера. Наскрізь запрошувати та залучати в тому числі й Росію в ПАРЄ.
Тобто ми з суб’єкта перетворились в об’єкт міжнародної політики? У сірій зоні… Чи достатньо є інформаційна сфера, як зменшити вплив Російської пропаганди, який існує. Як з цим боротися?
Буквально декілька тижнів тому у нас були акції стосовно того, що Армії ФМ не продовжили їхні можливості введення радіомовлення в зоні бойових дій та по всій країні. Вони мали великі плани розвитку з підключенням ще декількох міст. І це питання висіло на волосині. Тільки завдяки підтримці наших активістів і громадському суспільству вдалось вибороти Армії ФМ ліцензію. Мене дивує, що такі питання потрібно піднімати. У зоні бойових дій досі є телерадіомовлення російською. І взагалі немає радіомовлення, крім Армії ФМ. Нам потрібно виборювати кожне маленьке селище кожне покриття, де можна запустити наше мовлення.
В останні дні посади президента України Петро Порошенко підписав Закон про українську мову. Як ви до цього ставитесь та чому в цьому законі зараз шукають якісь недоречності?
Мовний законопроєкт один з ідеальних законів. Це лагідна українізація. Немає ніякого жорсткого примусу стосовно приватного спілкування, тому я не вважаю його радикальним. Мовний закон потрібно підтримувати надалі. У теперішнього президента інші погляди. Якщо говорити про його близьке оточення, то вони принципового розмовляють російською мовою. Мені буде цікаво спостерігати, як вони будуть викручуватися, вони вже є держслужбовцями і повинні розмовляти українською.
Нещодавно у Львові у нас був концерт на ньому Андрій Парубій (спікер Верховної ради 8 скликання – ред.) заявив, якщо Дмитро Разумков (голова партії "Слуга нароу" - ред.) дозволить собі розмовляти у Верховній Раді російською, то будуть локальні конфлікти.
Як ставитесь до таких речей, як кнопкодавство? Як цього позбутися?
Якщо говорити загально, то потрібно переймати досвід інших європейських країн. Треба брати приклад, як вони вирішують карткове голосування. Як на мене, питання можна вирішити тим, щоб депутат утримував кнопку 10 секунд.
Наскільки люди розуміють, що "Європейська Солідарність" оновилась та хто її представляє?
Люди недостатньо розуміють, що ми оновились. Я Вам скажу, що деякі не знають, що ми змінили назву. У нас в кандидатів задача об'їздити села, селища, районі центри, міста і розповідати про нас та довести, що ми варті уваги й нам варто довіряти.
Підготувала Вікторія Цісик.
