Знання соціальної психології допомагали на фронті та в період адаптації до цивільного життя військовому та волонтеру Руслану Павлову.
Про це він розповів на зустрічі з магістрантами освітньої програми "Психологія" Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, йдеться на сайті освітнього закладу.
Руслан Павлов — випускник цієї магістерської програми ПНУ. Волонтерство допомагає йому самовідновлюватися і приносити користь.
Боєць поділився зі студентами своїми роздумами про емпатію і людяність на військовій службі. Він вважає, що волонтерство — ефективний засіб для подолання страху невідомого і страху смерті.
"Треба розуміти, що невідоме — не так страшно. Коли настав той час, то ми спочатку пройшли навчання, далі — перший виїзд і адаптація. Можна вижити будь-де, головне — приборкати свій страх. Якщо знати, що робити під час небезпеки, цей страх можна подолати. Ті, хто цікавився психологією, були сильнішими", — каже Руслан Павлов.
Він також розповів, наскільки важливо для командирів вміти підібрати влучні слова для побратимів, і про силу присяги, "яку можна у важкий момент промовити і яка наповнює сміливістю".
Зі слів Руслана Павлова, волонтерство важливе і для цивільних, які мають рідних і знайомих на фронті. Ці люди переживають деструктивне почуття провини, яке призводить до конфлікту — несприйняття військових.
"Ніщо так не допомагає подолати почуття провини, як волонтерство. Люди відживають, починають підтримувати інших. Це — рушійна сила, яка бореться з усіма страхами й почуттям провини. Це те, що може об’єднати нас всіх", — говорить Руслан Павлов.
Результатом зустрічі стала ініціатива створити спільний проєкт Прикарпатського національного університету та благодійного фонду "Сила добра" для допомоги 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України. Проєкт планують реалізувати до Великодня.
"На собі відчуєте, як це — налагоджувати містки між військовими й цивільними", — сказав Руслан Павлов.
