На Прикарпатті віднайшли місце таборування сотні особливого призначення під командуванням сотенного з позивним «Вікторія». У лісі біля села Тисів, що на Болехівщині, 140 стрільців проводили вишкіл з військової топографії, вишкіл медсестер Червоного Хреста ОУН, бойову та ідеологічну підготовку.
Загін був настільки засекреченим, що інформації про нього дуже мало навіть в архівах, каже директор КП «Пам’ять» Василь Тимків, передає Типовий Франківськ із посиланням на Громадське радіо.
Місце таборування сотні «Вікторія» знайшли два роки тому. Про нього жителю села Тисів Миколі Зваричу розповідав його дідусь, який будував для бійців бараки. У лісі залишились рештки двох напівземлянок — житла повстанців, виритого в землі глибиною метр і накритого дахом.
«Мій дідусь був 1907 року народження. Він був майстром будівничим — хати будував дерев’яні по окружних селах. І за то його сюди взяли — тут так просто не брали кого-небудь — дерев’яні будівлі оці робити. І він розказував за ту сотню «Вікторія». Страх був, бо то небагато людей знало в той час за цю сотню. Вже як пішла сотня звідси, то думав: «Слава Богу, що пішла. Бо не дай Боже, прийдуть НКВДисти. Точно візьмуть мене на допит Служба безпеки». Каже, що було страшно», — згадує чоловік.
Пошуковці обшукали ліс навколо напівземлянок на відстані 2,5 км. І знайшли обмурований камінням бункер та кулеметні точки. Окрім того, розповідає місцевий житель Василь Дуб, знайшли предмети побуту та зброю.
«Тут карабіни, і штик-ножі знайшли. Досить гарний екземпляр запальнички, що наші хлопці використовували. Також є докази, що тут використовували зброю Дехтярьова. Є документи, що знайшли в ящику. Кожну річ діставали з такими зусиллями. Полегеньку копаємо, розгрібаємо ту купку — а нам потроху показуються шматки скла чи ще щось. Тяжка праця направду».
Учасниця ОУН Катерина Гаврилів з позивним «Зелена» пригадує, що робила повстанцям щеплення від тифу. Також робили уколи від «скул» — наслідків переохолодження. За її словами, табір розташовувався у глибині Танівського лісу, який росте навколо кількох сіл Болехівщини. Перший раз до повстанців жінка добиралася з обласною провідницею з позивним «Модеста».
«У 1944 році перший раз була на цій площі, де в той час була сотня «Вікторії». Вона була сильно законспірована, бо вона безпосередньо підпорядковувалася «Лицареві» — командирові УПА. Я тоді при обласному проводі працювала. Так прийшов крайовий обласний Федір, сказав, що в лісі в Танівському сотня Вікторії. Треба йти, сказав», — розповідає Гаврилів.
Інформації про те, хто був командиром та учасником цієї сотні, наразі немає, каже директор КП «Пам’ять» Василь Тимків. Фахівці та фахівчині вивчають кримінальні справи та спогади з архівів. У деяких з них згадують про загін «Крилаті» під командуванням сотенного з позивним «Вікторія».
Науковці відновили частину знайденого на місці таборування архіву. Так з’ясували, що сотня охороняла штаб УПА «Захід-Карпати» та командира Української повстанської армії Олексу «Дору» Гасинового. Також в документах знайшли матеріали з історії України.
На віднайденому місці таборування повстанців встановили пам’ятну дошку та хрест. У подальших планах, каже очільник пошуково-історичного клубу «Тустань» Віктор Савчук, відновити частину табору.
«Хочемо відновити хоча б один з бараків, щоби було наочно видно. І бункер обов’язково. Цей бункер – то надзвичайна знахідка. Це командирський бункер, який мав свою охорону. І це місце, яке потрібно шанувати», — розповідає Савчук.
Розмірковують місцеві активісти й над тим, аби об’єднати усі віднайдені місця, пов’язані з УПА, в туристичний маршрут.
Фото: Громадське радіо
