У вівторок, 16 лютого, підкомітет з питань раціонального використання водних ресурсів і моніторингу навколишнього природного середовища проаналізував стан виконання Директиви-2007\60\ЄС і можливі загрози паводків від танення снігу з настанням весни.
Засідання відбулося за участі профільних відомств: Міндовкілля, ДСНС, Держводагентства, Держлісагентства, Держгеокадастру та Держекоінспекції, інформують у прес-службі народного депутата Едуарда Прощука.
За інформацією ДСНС, весняне танення снігу і льодохід перебувають в межах прогнозованих показників, а тому підтоплень бути не повинно. Разом з тим, керівникам територіальних органів доручили застосувати превентивні протипаводкові заходи, зокрема ліквідувати стихійні сміттєзвалища, розчистити стоки для вільного проходження води. З цього приводу Держекоінспекція вже опублікувала відповідний наказ, прокоментував Едуард Прощук, очільник підкомітету ВР з питань охорони водних ресурсів та моніторингу природного середовища.
«Щодо «Протипаводкової директиви» ЄС, то її впровадять у зазначені терміни – до 1 серпня 2022-го, і Міндовкілля разом з ДСНС і Держводагентством робитиме для цього все можливе. Цю Директиву Євросоюз прийняв задля зниження наслідків підтоплень, і вона має бути впроваджена в Україні в межах угоди асоціації між Україною і ЄС», – повідомив Едуард Прощук.
Також очільник підкомітету наголосив, що сьогодні важливо вести роз’яснювальну роботу серед населення, щоб запобігти можливим підтопленням.
«Зараз необхідно діяти на випередження, пояснювати превентивні заходи безпеки від паводків. Тому також звертаюся до представників центральних органів виконавчої влади зробити все можливе у межах своїх повноважень, щоб запобігти можливим наслідкам стихії, – підкреслив Едуард Прощук. – Також актуальне питання і важливий елемент розв’язання проблеми паводків – це регулювальні і руслоочисні роботи. З цього приводу у мене є окремі напрацювання щодо законодавчих змін до Водного кодексу».
Негативні наслідки від повеней і паводків можливі на 27% території України, де проживає майже третина населення. Проте найбільшої шкоди від них зазнають гірські та передгірські райони Карпат. Території Прикарпаття і Закарпаття – зона найбільшого паводкового ризику.
У 2007 році країни-члени ЄС, зрозумівши загрозу паводків, напрацювали спільний документ – Директиву з метою знизити наслідки підтоплень, а саме: жертв серед населення, збитки домогосподарств та економіці країн або регіону в цілому і зменшити шкідливий вплив на довкілля.
До 1 серпня 2022 року профільні центральні органи виконавчої влади повинні розробити план управління ризиками, узгодивши його з органами місцевого самоврядування, на території яких існує високий ризик підтоплення. Цей план затверджуватиме Кабінет Міністрів України.
