Навіть якщо через карантин головні кайфи у житті недоступні, обов’язково залишаються маленькі рутинні радощі. Ірена Карпа подає список дрібниць, що приносять задоволення.
Нещодавно сиділи з подругою у весняному парку й говорили про те, що кудись зникла радість. Що от наче і сонце світить, і квіти на клумбі, і і місце під деревом красивим, а все якесь наче як у 2 D. Це — непорядок, одностайно вирішили ми. І навіть якщо через карантин головні кайфи нашого життя недоступні, то ж однаково лишаються маленькі рутинні радощі.
Як от почитати цікаву книжку в ліжку зранку. Там же в ліжку їсти pain au cholcolat (булку з шоколадом) і пити чорну каву. Лежати в ванній із сіллю й приглушеним світлом і слухати цікавий подкаст. Готувати щось нове і їсти його з апетитом. А ще нюхати близьких істот: дітей, чоловіка, ту ж собаку (після ванни, правда).
Але за кожною з маленьких радостей — і нас про це не попереджали — може підло ховатися фрустрація. Бо книжка може бути класна, а кінець виявиться здутий і герой помре. А булка з шоколадом, яку ти вже встигла сфотографувати поряд із затишною чашкою кави, виявиться задубілою, як серце інквізитора. А близька людина взагалі може раптом стати далекою.
Деталі в статті НВ.
