Нацбанк завершує перехід на оновлений банкнотно-монетний ряд гривні. 25 лютого 2020 року в обіг вводиться оновлена 200-гривенева купюра. Це робиться задля захисту від підробок українських грошей, економію коштів для держави та зручності розрахунків.
Які ще зміни очікують на наші гроші – в матеріалі 24 каналу.
Захист від підробок
Сучасні технології дозволяють достатньо легко підробляти паперові гроші. Наразі, фальшивки буквально заполонили Україну. Їх можна отримати в магазині, на базарі та навіть в банку
Власне, непроблематично їх купити на сайтах безкоштовних оголошень. Де переконують покупців у якості підробок, які можна використовувати задля розіграшів. Проте ділки такими горе грошима вправно розраховуються в торгівельній мережі. А там, в метушні, ніхто не додивляється – справжні вони чи ні. Особливо, коли йдеться про дріб'язок.
Як пояснює координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов, центробанки різних країн постійно працюють над удосконаленням сучасних засобів протидії шахрайству і виробництву фальшивих грошей.
"Зараз НБУ завершує зміну лінійки покоління грошей. Це найбільш захищена серія. Рік від року відбувається вдосконалення різних захисних елементів, таких як Spark, банкнотна стрічка, інших елементів, які видно під інфрачервоним освітленням. І так роблять всі центробанки світу, які випускають гроші", – розповідає Блінов.
Нові гроші
На оновлених купюрах удосконалять систему захисту від підробок. Водночас, ці купюри своїм дизайном наслідують банкноти нового покоління гривні – номіналами 20, 100, 500 та 1 000 гривень. Таким чином Нацбанк завершить оптимізацію поточного номінального ряду. Ця оптимізація тривала з 2014 року.
Головні дати:
25 лютого 2020 року – в обіг вводять оновлені банкноти номіналом 200 гривень;
у середині 2020 року – введуть в обіг монети номіналом 10 гривень.
Проте споживачам не варто лякатись, й надалі розраховуватись можна буде одночасно як старими банкнотами, так і новими монетами. Таким чином паперові 1, 2, 5 та 10 гривень не вилучатимуть з обігу, тому ними розраховуватимуться доти, доки паперові гроші не зіпсуються.
Випуск банкнот нового номіналу – 1 000 гривень та поступова заміна купюр до 10 гривень монетами – наслідок кількох хвиль потужної інфляції. Достатньо згадати період 2014-15 років, тоді інфляція в річному вимірі сягала 60% річних.
На думку Андрія Блінова, зміна банкнотно-монетного ряду – реакція на інфляцію, яка достатньо давно відбулась. Експерт додає, що у 2006 році в Україні було випущений найбільший, донедавна, номінал – 500 гривень. Середня зарплата тоді була в десятеро меншою, ніж зараз. Відповідно – й ціни.
Потрібно розуміти: випуск банкнот більшого номіналу означає не інфляцію у майбутньому, а у минулому,
– зазначає Блінов.
Ще один дуже важливий фактор – сьогодні НБУ постійно виводить деякі гроші з обігу. Так відбувається тому, що певний час національний банк додавав в паралельний обіг до банкнот – монети. Сьогодні, в паралельному обігу є як банкноти в 1 гривню, так і монети аналогічного номіналу. Звісно, поступово паперові гроші виводитимуть з обігу.
Навіщо міняють гроші
Зміна банкнот на монети робиться задля досягнення оптимального співвідношення між якістю та кількістю банкнот і монет в обігу, що відповідатиме сучасним потребам держави та економіки, а також світовому досвіду. Пояснюючи таке рішення голова НБУ Яків Смолій розповідав, що у міжнародній практиці номінальні ряди мають у середньому 12 номіналів грошових знаків.
Справа в тому, що ще нещодавно в обігу було аж 17 одиниць банкнот та монет. Це без купюри в тисячу гривень, яка стала 18 такою одиницею. Відповідно, це дуже довгий ряд. Якщо подивитись, то в більшості країн зі стабільною фінансовою системою, такий ряд складає 10, 12, 14 одиниць. В середньому довжина такого банкнотно-монетного ряду є 12 одиниць. НБУ поступово приводить відкоригований банкнотно-монентний ряд до такої довжини. Буде 6 банкнот 20, 50, 100, 200, 500 і 1 000 гривень. Відповідно, буде стільки ж монет. Це такі перспективи. На жаль, вони фіксують те, що відбулось з нашою економікою у 2006, 2008, 2014 та 2015 роках, коли була досить висока інфляція. Це логічна реакція на інфляцію тих років.
Швидке старіння грошей
Ще одна причина – швидке "старіння" грошей. Адже, якщо зазвичай купюри великого номіналу 200 чи 500 гривень люди тримають в конвертах, гаманцях, тобто в тих місцях, де вони менше зношуються, дріб'язок нерідко мнеться десь у кишенях і стрімко зношується. "Дрібні банкноти зношуються буквально за рік-два, монети можуть знаходитись в обігу й 10-20 років, без втрат зовнішнього вигляду. Це світова практика. Додам, що є й економічна складова собівартості – у нас монети 1, 2 5, 10 гривень недорогі та сучасні, сталеві з гальванопокриттям нікелем", – додає Андрій Блінов.
Перехід частини паперових грошей на монети триває вже кілька років. Це вигідно для бюджету: адже свій прибуток НБУ згодом перераховує у державну казну.
"Фактично за рахунок того, що в попередні роки була висока інфляція ми не користувались дрібними монетами, тому їх, в принципі, необхідно було виводити з обігу. Також монети слугують значно довше за паперові. Монета 25 і 30 років слугуватиме, тому на впуску нових грошей можна зекономити. Це нормальний процес", – резюмує голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.
