Весь останній тиждень громадськість спостерігала за подіями навколо Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні та призначення нового генерального директора закладу.
На сьогодні бурхливі емоції дещо вщухли, й подальші рішення — за обласним керівництвом. Між тим, усі ці події з призначеннями і протестами викликали низку неоднозначних запитань.
Як відомо, нещодавно колективу дитячої лікарні представили нового т. в.о. генерального директора Володимира Семенюка, до того часу посаду в.о. обіймав Радислав Котурбаш, який 30 років очолював медзаклад. Як пояснили тоді в ОДА, “рішення про призначення Семенюка прийнято для врегулювання ситуації конфліктних моментів, які відчуваємо у колективі лікарні, і до призначення генерального директора”. Про які конфліктні моменти може йти мова? На думку спадає ситуація, коли представники альтернативної профспілки закладу вийшли з протестами після того, як депутати облради не проголосували за призначення гендиректором Тараса Мельника, переможця конкурсу (непідтримка цього кандидата — також свого роду конфліктний момент). Тоді головним аргументом протестувальників було те, що лікарні терміново потрібен керівник, бо Радислав Котурбаш як т.в.о. не зацікавлений у розвитку медзакладу, а страждають від цього діти.
То “проти” Котурбаша чи — “за”?
“Цей керівник мав неодноразово прецеденти з колективом, неодноразово порушував трудове законодавство по відношенню до своїх співробітників. З цим керівником наша лікарня увійшла в реформу, що теж є недобре. Від цього страждаємо не тільки ми — медики, від цього страждають і наші маленькі пацієнти. Є багато різних ситуацій, з якими ми боремось. Це і постійні благодійні внески, які не повинні братися в лікарні, але батькам кажуть, що потрібно платити. З медикаментами проблема, апаратура стара, працює вже по 15-20 років, її треба міняти. Томи ми хочемо змін”, — зазначила тоді голова альтернативної профспілки медичних працівників, лікар-анестезіолог обласної дитячої лікарні Уляна Дубініна.
На тому, що лікарня провалює реформу, заявляла і Наталія Митник. За її словами, медзаклад втрачає фінанси, адже укладено не всі угоди як з НСЗУ, так і з районними закладами.
Але чому тоді після призначення т.в.о. Володимира Семенюка представники альтернативної профспілки раптово змінили свою думку? Керівник, хоча й тимчасовий, їм категорично не сподобався. І чому на позачерговому засіданні комісії облради з питань охорони здоров’я, коли було вирішено повернути Котурбашу посаду т.в.о, проти цього рішення альтернативна профспілка не протестувала? А як же доля дітей і розвиток лікарні? Володимира Семенюка було призначено керівником виключно на час перехідного періоду і, наскільки відомо, він має відповідні компетенції — освіту за спеціальністю “менеджмент та управління охорони здоров’я” та навчається в магістратурі за фахом “публічне управління та адміністрування”.
Тим часом ці ж медики наголошують, що обласна рада не повинна блокувати роботу лікарні, щоб це не нашкодило дитячому здоров’ю. Але, фактично, виходить самі ж і блокують роботу лікарні, хоча, можливо, й ненавмисно...
А де думка решти 800 працівників лікарні?
І якщо альтернативна профспілка у кількості 60 осіб на протестах і засіданнях відстоює кандидатуру Тараса Мельника і протестує проти тимчасового керівника Володимира Семенюка, то що думають з цього приводу решта 800 працівників лікарні та не альтернативна профспілка? Виходить, у них ніхто не запитував. Чи можуть тоді бути легітимними рішення лише окремої частини колективу?
Прозорість конкурсу на посаду генерального директора обласної дитячої лікарні також викликає питання. В останні дні до складу конкурсної комісії було включено двох представників обласної клінічної лікарні. На керівні посади були призначені Радиславом Котурбашем медичний директор та заступник з господарської роботи. Вони ж оцінили Тараса Мельника найвищими балами, а його найближчому опоненту — поставили найнижчі. Схоже на те, що таким чином голоси двох представників обласної дитячої лікарні стали вирішальними.
Впевнений у професіоналізмі кандидат боїться нового конкурсу?
З іншого боку, якщо ж колектив лікарні впевнений у професіоналізмі кандидата Тараса Мельника, то чому ж так бурхливо протестує проти нового конкурсу? Гідний переможець тільки підкреслить свої результати. Сьогодні Тарас Мельник коментує ситуацію, опираючись на людей: “Люди хочуть, щоб все було прозоро, демократично”. Чи не пасувало б у такій ситуації йому самому підтримати ідею оголошення нового конкурсу, який тільки додасть ваги його професіоналізму і фаховості в очах колективу.
Висновок один — якщо питання призначення генерального директора Івано-Франківської дитячої клінічної лікарні стало настільки конфліктним і набрало такого резонансу, значить це комусь потрібно. А тому поспішних рішень у цій ситуації просто не повинно бути, адже у таких випадках не можна керуватися емоціями.
Чомусь здається, що єдиним об’єктивним розв’язанням проблеми може бути тільки повне перевантаження — принаймні новий прозорий конкурс, який і поставить крапку у цій історії.
