Освітній скандал виник днями у Рогатинській міській територіальній громаді.
13 травня Рогатинська міська рада під ґвалт та протести представників батьківських комітетів, педагогічних колективів та деяких депутатів ухвалила рішення № 1507 «Про реорганізацію закладів загальної середньої освіти Рогатинської міської територіальної громади», яким понизила статус восьми освітніх закладів громади.
Відповідно до рішення, за яке проголосували п'ятнадцять народних обранців при трьох голосах «проти», одному «утримався» та трьох депутатах, що не голосували, три ліцеї Рогатинської міської ради: Пуківський, Конюшківський та Черченський ліцей імені Братів Лепких, - повинні стати гімназіями, а чотири гімназії: Жовчівська, Приозерненська, Путятинська та Чесниківська, - перетворяться на початкові школи. Крім того, Добринівська філія І – ІІ ступенів Пуківського ліцею Рогатинської міської ради тепер стане Добринівською філією Пуківської гімназії Рогатинської міської ради Івано-Франківської області.
Така ініціатива рогатинських обранців до місцевих органів влади була, як то кажуть, «в штики» сприйнята працівниками педагогічних колективів та батьками учнів, бо ж, у свою чергу, може оголити чимало підводних каменів.
По-перше, люди побоюються скорочень. В профспілках поговорюють, що позбутися своїх посад внаслідок такої реформи можуть до пів сотні вчителів та технічних працівників реформованих закладів освіти. По-друге, руба постає питання: чи в змозі влада Рогатинської тергромади забезпечити вчасне і регулярне довезення учнів з тих населених пунктів, де ліцеї стали гімназіями, а гімназії – початковими школами, туди, де вони зможуть продовжити здобування освіти? І чи не порушує таке рішення рівноправності дітей щодо здобуття якісної освіти?
Автори «реформи» мотивують своє рішення незаповненістю класів у зв’язку зі скороченням народжуваності та скороченням розміру державної субвенції на освіту. «Чому виникло питання пониження статусу восьми шкіл? На 2021 рік ми сформували в громаді збалансований бюджет, де доходи відповідають видаткам. Відповідно врахували в ньому кошти, які були заплановані на утримання галузі освіти. Але, на жаль, вийшла нова Постанова Кабміну, яка вступила в дію з 1 січня 2021 року, тобто заднім числом. Цей документ передбачає зменшення фінансування субвенції на оплату праці педагогічних працівників. Тобто якщо при початковій стадії розрахунку бюджету ми мали 97 мільйонів гривень субвенції на утримання галузі освіти, то зараз ця сума зменшена до 91 мільйона гривень Передбачаємо, що після півріччя ці кошти будуть переглянуті ще раз», - прокоментував рішення заступник Рогатинського міського голови Володимир Штогрин. У свою чергу міський голова Сергій Насалик зауважив, що за останні п’ять років народжуваність на території Рогатинської МТГ впала в середньому на 40%, що у свою чергу призводить до некомплектності класів у деяких закладах загальної середньої освіти громади.
З очільниками громади не погоджуються профспілки, депутати обласної ради та юристи.
Наразі в Рогатинській міській територіальній громаді немає об’єктивних економічних причин для того, щоб змінювати типи закладів загальної середньої освіти, понижувати їх статус, - переконаний голова профспілки працівників освіти Рогатинської МТГ Тарас Стасів. «В Законі «Про загальну середню освіту» пишеться, що засновник має право утворювати, реорганізовувати заклади освіти, які є на території його представництва. Тобто певне право вони мають для того, щоб реорганізувати. Але для того, щоб реорганізувати, мають бути певні об’єктивні причини. Першою об’єктивною причиною, яку я би вважав, мав би бути фінансовий ресурс: чи економічно це обґрунтовано, чи ні. Оскільки освітньої субвенції на цей календарний рік нам повністю вистачає по всіх підрахунках, то для чого тоді реорганізовувати заклади освіти, в яких є п’ятдесят і більше дітей. Я маю на увазі початкову ланку, бо там, де є ліцеї, там є і по сто учнів, і більше ста учнів, а там, де гімназії, - від п’ятдесят і більше дітей», - розповів керівник профспілки.
Він нагадав, що відповідно до чинного законодавства мінімальна наповнюваність класів початкової школи становить п’ять учнів. Враховуючи, що в гімназії є дев’ять класів, то мінімальна наповнюваність гімназії становить сорок п’ять учнів. В той же час серед шкіл, які підлягають реорганізації, немає жодної яка б мала менше, ніж п’ятдесят, учнів.
«Друге – якість освіти. – продовжує пан Стасів, - Зараз є автономія навчальних закладів. Тобто це академічна автономія, фінансова, кадрова – це є заклад освіти. А якість знань дає результати виступу учнів у тих навчальних закладах в олімпіадах районних, в олімпіадах обласних. По закінченню ліцею це є оцінки ЗНО, результати ЗНО. І по тих результатах ті заклади освіти – вони не є погані».
Профспілковий лідер переконаний, що ухваленню відповідного рішення повинно було передувати заслуховування керівників шкіл, вивчення результатів участі учнів у різноманітних академічних олімпіадах та конкурсах, результатів ЗНО. Натомість нічого з цього не проводилось. Так звані громадські слухання, які передували ухваленню рішення, звелися лише до доведення до працівників планів щодо реорганізації як вирішеного факту. «Їхні громадські слухання проходили лиш в одному ключі: щоб довести, що школи не буде і «все одно нічого ви не доб’єтеся». І жодні пропозиції на тих громадських обговореннях, які були в кожному населеному пункті, – люди вже питалися навіть: «скажіть, які є пропозиції? Ми можемо навіть за рахунок певних власних коштів зробити ремонт чи що, а ви лишіть нам школу» - жодної пропозиції жодного громадського слухання не було прийнято до уваги», - констатує Тарас Стасів.
Найгірше в цій ситуації, що реорганізація шкіл призведе до скорочення працівників. Як вже зазначалося, передбачається вивільнити понад п’ятдесят працівників – як педагогічного, так і технічного персоналу. Як стверджує пан Стасів, влада обіцяє усіх їх працевлаштувати, проте люди пам’ятають оптимізацію структури закладів загальної середньої освіти минулого року, коли частина працівників пішла на пенсію, частина – на пільгову пенсію, частина отримує допомогу по безробіттю у центрі зайнятості і лише малій частці вдалося самотужки працевлаштуватись.
Шок і розчарування як серед вчителів, так і серед батьків констатує заступник голови постійної комісії з питань освіти і науки Івано-Франківської обласної ради, депутат обласної ради від політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Платформа громад" Ігор Тринів. Він особисто побував у кількох школах, що підлягають реорганізації, поспілкувався з трудовими колективами, батьками, намагаючись вивчити ситуацію і привести її в конструктивне русло. Найбільша проблема – в тому, що до людей не хочуть дослухатись. «Сьогодні настрій у вчителів, у батьків, розумієте, - вони не знають чіткої позиції, що далі буде, які подальші дії… Взяти Пуків, взяти Чесники, Черче взяти, Конюшки взяти – в чотирьох школах був – люди кажуть: ми просто в шоці, чому так з нами поступають і чому нас не хочуть слухати», - зауважив пан Тринів.
Рішення Рогатинської міської ради було ухвалено з порушеннями вимог закону, - вважає адвокат Тарас Жарський.
«Дійсно Рогатинська міська рада як очільний орган відповідної територіальної громади є в праві приймати такі рішення. Однак, щоб прийняти таке рішення, треба дотримати вимог Закону», - прокоментував він ситуацію Типовому Франківську.
Пан Жарський нагав, що Закон України «Про повну загальну середню освіту» (ст. 35) передбачає три типи закладів загальної середньої освіти: початкова школа (перші – четверті класи), гімназія (перші – дев’яті класи) та ліцей (перші – одинадцяті класи). При цьому стаття 32 Закону передбачає, що зміна типу навчального закладу здійснюється шляхом ухвалення рішення про його перепрофілювання, а не про реорганізацію, як це мало місце на сесії 13 травня. «Питання про незаконність рішення є компетенцією органів судової влади. Однак, ми можемо говорити про те, які риси, які ознаки можуть свідчити про незаконність цього рішення?. Ну по-перше, як я вже казав, у нас є три типи закладів. Зміна типу закладу у відповідності до законодавства відбувається шляхом прийняття рішення про перепрофілювання, а не про реорганізацію. Тому перше, що може свідчити про незаконність – це прийняття саме рішення про реорганізацію, що передбачає зміну організаційно-правової форми, а не перепрофілювання, що перебачає саме зміну типу закладу освіти», - зауважив юрист.
Крім процедурних моментів, є й значно серйозніші – ті, що зачіпають права учнів та їх батьків. Попередньо виглядає так, що депутати зігнорували кілька ключових принципів, зокрема, принцип територіальної доступності освіти. «Тобто ми розуміємо, що в кожному населеному пункті в межах територіальної доступності має бути забезпечено заклад, який забезпечує надання освітніх послуг. Враховуючи, що у нас повна загальна середня освіта є обов’язковою, громадяни мають так зване правомірне очікування в розумінні міжнародних правових актів та прецедентної практики Європейського суду з прав людини отримати такі послуги з повної загальної середньої освіти на безкоштовній основі. Логічно: якщо зараз рішення набуде чинності з 1 серпня то перед батьками того ж десятикласника виникне питання – що з дитиною робити – куди її віддавати в 11-й клас. Якщо б такі відповіді були – то було б дуже добре, але їх – нема. Тому правомірні очікування людей – порушені, зокрема щодо забезпечення територіального принципу доступності освіти, - зазначає адвокат, - І третє, на що я хотів звернути увагу – це, власне, базові основи спірного рішення – ті дані, на які посилається міська рада при його прийнятті. Але тут питання складніше – треба вивчати всі документи та передумови, які передували прийняттю цього рішення».
Адвокат наголосив, що предметом оцінки законності умов рішення Рогатинської міськради безпосередньо віднесений до компетенції органів судової влади. «Юристи нашої компанії моніторили судову практику з порушеного питання та вже підготували відбірку цікавих рішень першої, апеляційної, так і верховних інстанцій на цю тему. Така судова практика є позитивною, зокрема саме за таких підстав та умов, які були озвучені. Аналогічні управлінські рішення органів місцевого самоврядування вже визнавались незаконними , в тому числі, я повторюся, з підстав по-перше, неправильної форми: перепрофілювання, а не реорганізації, що є неправомірним; по-друге, порушення принципу територіальної доступності освіти, що порушує правомірні очікування людей, ну і по-третє неучасть громадськості і неналежне вивчення підстав для таких рішень», - констатував пан Жарський.
