24 грудня Верховна Рада внесла зміни до закону «Про вищу освіту». ВР вдалося вбити одразу двох зайців: відмінити пільги під час вступної кампанії та запровадити ширший їх перелік. Звучить парадоксально, але такі реалії. Ми розібралися у завуальованих можливостях позаконкурсного вступу та дізналися, чи існує альтернатива пільгам при вступі у виш.
Пільги існують ще з моменту започаткування ЗНО, а їхній перелік щороку затверджується Міністерством освіти. Проте останнім часом з’явився «проблиск» – шанс, що позаконкурсний вступ відмінять. Вперше список пільг частково скоротили минулого року. Діти-сироти втратили право на позаконкурсний вступ (хоч звільнялись від плати за навчання у випадку вступу на контракт), також для ряду категорій пільги скасували у зв’язку з реалізацією норм Закону «Про вищу освіту».
Цього ж року уряд знову зробив крок вперед та надав усім абітурієнтам рівний доступ до вишів. Ось така норма міститься у новому Законі «Про вищу освіту»: «Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».
Тобто тепер жодним категоріям абітурієнтів не надають преференції згідно зі статтею Закону. А от згідно з її доповненням ще й як надають: «Брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів … мають право особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти та особи, яких законом визнано учасниками бойових дій…»
Тобто повернули не тільки «старих» пільговиків (діти-сироти), а й увели нових (учасники бойових дій), ще й дозволили їм не проходити ЗНО; хоча Конституція говорить про рівність усіх і необхідність конкурсного відбору.
Безумовно, держава має піклуватись про вразливі категорії населення. І на думку деяких експертів та самих пільговиків, позаконкурсний вступ – це вихід.
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти Лілії Гриневич, зміни до закону пов’язані з тим, що в Україні відсутні умови для складання іспитів дітьми-інвалідами.
Лілія Гриневич також зазначила, що пільговики будуть конкурувати один з одним, адже вступають в межах квоти, як правило – до 5% від усіх бюджетних місць. «Тому для них передбачена можливість вибрати ЗНО чи вступні іспити».
Владислава Камкова, абітурієнт 2016 року та дитина-інвалід І категорії вважає, що, абітурієнти, які за певними обставинами повноцінно не можуть здавати вступні іспити, потребують державної допомоги. «Діти-сироти не мають можливості забезпечувати себе, тому цим і займається держава. Дітям-інвалідам потрібна підтримка, бо вони як і всі хочуть здобути вищу освіту. Вони ж не винні, що так склались обставини в їхньому житті».
Міністерство освіти виступає проти позаконкурсного вступу. Інна Совсун, перший заступник міністра освіти, неодноразово заявляла, що будь-які пільги мають бути скасовані. На жаль, скасування пільг не залежить від МОН, їхня доля повністю знаходиться в руках Верховної Ради.
Ігор Лікарчук, колишній директор УЦОЯО, наголосив, що вступ має відбуватися на конкурсній основі – це прописано в Конституції України. «Дані правки нівелюють право рівного доступу до вищої освіти. Не потрібно за рахунок вступу до вищих навчальних закладів намагатись вирішити соціальні проблеми певного кола людей. Соціальне забезпечення – це одна група питань, а право вступу до вищого навчального закладу – зовсім інша».
За словами експерта, така практика існує ще з радянських часів:
«Замість того, щоб монетизувати допомогу дітям-сиротам і забезпечити нормальні матеріальні умови для їхнього життя, ввели пільги під час вступу до ВНЗ»
Але досі Рада жодного скликання не наважувалася скасувати пільги під час вступу. По-перше, суто з популістських міркувань: якщо хочеться підняти рейтинги серед шахтарів чи чорнобильців, то їхнім дітям надається право позаконкурсного вступу.
По-друге, продаж довідок давно став бізнесом, цими послугами користувалися в тому числі й діти заможних батьків, які не готові здавати ЗНО самотужки. Список пільг доволі великий, тому «липовим» пільговикам є з чого обирати. Під час минулих вступних кампаній були виявлені навітьпідроблені свідоцтва про смерть батьків.
Як результат, до вишів вступають пільговики з низькою якістю знань, а достойні кандидати втрачають шанс навчатися в бажаному виші. Навіть переможці олімпіад можуть «посунутись» у рейтингу заради «загального добра». У виші потрапляють слабкі абітурієнти, а ВНЗ нічого не залишається, окрім як випускати гірші кадри. Це твердження перевірити легше за все: варто тільки зайти у розділ «Рейтингові списки» на цьому сайті, обрати будь-який рік, університет і спеціальність.
Так ми натрапили на Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. Зі скріншотів бачимо, що бюджетних місць за напрямом філологія (англійська мова і література) – 60. Пільговикам виділили 16 місць. Останній із них має загальний бал 487.00.
Гортаємо донизу й бачимо, що в 61-ого зарахованого студента, тобто першого контрактника, загальний бал 556.50, а у 76-ого – 540.50, хоча він міг би бути останнім зі списку бюджетників.
Позаконкурсний вступ у 2016 році невигідний і для пільговиків, адже виш на свій розсуд обиратиме, які абітурієнти вступатимуть у межах квоти, а які – ні. Виникає питання, а що робити пільговикам, які не вступили на бюджет? Воно не стояло б, якби держава витрачала кошти на забезпечення пільговиків гідним життям: можливістю бути добре вдягненим і нагодованим, відвідувати курси, щоб підвищити рівень знань і вступити до вишу на рівні з іншими.
Болонська система, за якою навчаються на заході та яку намагаються «скопіювати» в Україні, не передбачає пільг під час вступу взагалі. Основний критерій – знання та мотивація студентів. Тому всі абітурієнти без виключення вступають до вищих навчальних закладів на основі єдиного тестування. Студенти з інвалідністю мають пріоритети, але лише під час навчання. Їм допомагають матеріально, аби вони пройшли курси чи найняли репетитора.
За словами Лілії Гриневич, на жаль, ми зараз в складній бюджетній ситуації, тому розширювати кількість такої підтримки дуже складно. Тим не менш, в європейських країнах для цього працюють приватні фонди, які допомагають студентам отримати гранти, стипендії, покрити витрати на проживання тощо (у випадках, коли держава не може їх забезпечити).
Тож замість позаконкурсного вступу, студентам-пільговикам варто надати соціальні стипендії, зменшити оплату за навчання або розширити терміни оплати. Така допомога – обов’язок не Міністерства освіти, а соціальних служб. Це єдиний вихід, щоб абітурієнти мали всі шанси на справедливий вступ до омріяного вишу, а реформа ЗНО не втратила свій авторитет.
Джерело: Studway Зображення: скріншоти, фото Ніни Ліщук.
