23 січня відійшов у Вічність корифей космацько‑брустурської традиції, спадкоємець славного музичного родоводу, видатний гуцульський скрипаль, педагог та історик Іван Іванович Соколюк.
Про цю сумну звістку на своїй сторінці повідомив музикант Ярема Павлів, пише Типовий Франківськ.
"Вже не супроводжуватиме його скрипочка спів «барвінкових» під час весільного обряду, не творитимуть вмілі руки дивовижних, життєствердних, вишукано‑мережаних мелодій «до танцю», не рознесуться дзвінкою луною щемливі інтонації його імпровізацій «до слухання». Не вестиме делікатний голос Івана Соколюка бесіду про бувальщину гуцульського життя, незабутніх особистостей, діяння та тонкощі музичної мови тих, яким ми зобов’язані збереженню усної традиції гуцульського інструментального виконавства. Упокоївся у Бозі світлої, щирої, чуйної та чистої душі чоловік, доброта котрого ширилася в світі, щедро виливалася у музиці, глибоко проникла і назавжди залишатиметься в серцях його рідних, близьких, колег, учнів. Тепер, коли увірвався земний шлях доброї, шляхетної Людини, унікального Музиканта, дбайливого Батька, Вчителя, Патріота, низько уклонімся йому… І помолимось Господу за спочинок світлої душі Івана Івановича, за Вічную пам’ять, за рідних і близьких, долю сповідуваних ним крізь усе життя морально людських і мистецьких цінностей", - написав Ярема Павлів.
Професіоналізм Івана Івановича як народного скрипаля і цимбаліста, носія-репрезентанта музичних традицій рідного села Брустури виокреслився ще в юнацький період. Майстерно володіючи скрипкою, у віці 16 років він вперше очолив весільну капелу. Спільне музикування з батьком, відомим гуцульським цимбалістом Іваном Соколюком, та зі славетним шепітським мультиінструменталістом Іваном Лабачуком позначилося на формуванні стилю скрипаля, відтворенні гуцульської традиційної і, ширше, карпатської музики – з особливою естетичною витонченістю й глибинною експресивністю.
Здобутий в Івано‑Франківському педагогічному інституті фах вчителя історії та педагогічна практика у Ковалівській загальноосвітній школі з 1967 по 2010 рр. сприяли реалізації усвідомленої ним місії – передавати скарби традиційного фольклору молодшому поколінню, поширювати серед молоді любов, шану до давньої духовної культури. Іван Соколюк навчав гуцульської музики учнів школи, виступав разом з ними.
