Екологічні проблеми Калуського гірничопромислового району загрожують катастрофою транскордонного масштабу і не можуть бути вирішені лише силами Івано-Франківської області та Калуської міської територіальної громади.
До такого висновку прийшла спеціально створена міжвідомча робоча група, яка провела сьогодні виїзне засідання на Прикарпатті.
Робочу групу було створено за дорученням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у відповідь на звернення народного депутата України від фракції «Слуга народу» калушанина Едуарда Прощука.
Участь у виїзному засіданні взяли заступники міністра захисту довкілля та природних ресурсів Роман Шахматенко та Михайло Хорєв, начальник управління техногенної безпеки Державної служби України з надзвичайних ситуацій полковник служби цивільного захисту Тарас Поліщук, народний депутат України Едуард Прощук, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова Івано-Франківської облдержадміністрації Андрій Бойчук, його перший заступник Андрій Ярмольський, голова постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму Сергій Басараб, Калуський міський голова Андрій Найда, начальник управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк, завідувач кафедри геотехногенної безпеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Едуард Кузьменко, представники Обласного лабораторного центру МОЗ Украни, Головного управління Держпродспоживслужби в області та інші зацікавлені особи.
З метою ознайомлення зі станом речей безпосередньо на місці, члени робочої групи здійснили виїзд до Калуського гірничопромислового району, де оглянули сучасний стан Домбровського кар’єру та хвостосховищ №№ 1 та 2.
Як було відзначено, проблема Калуського гірничопромислового району є комплексною і містить кілька аспектів.
Першим небезпечним аспектом є просідання земної поверхні внаслідок наявності пустот у земній корі, спричинених техногенною діяльністю з видобутку калійних руд. Вказана проблема є найстаршою у регіоні. Так, перша провальна воронка у творилася тут в 1987 році, остання – в квітні минулого року. Всього ж на сьогоднішній день їх налічується двадцять дві. Ускладнює ситуацію та обставина, що в межах калуських шахтних полів розташовуються людські будинки, а відтак існує цілком реальна загроза життю і здоров’ю людей, збереженню їхніх домівок та майна.
Інша небезпека, яка сьогодні цілком реально може перерости у транскордонну екологічну проблему, - забруднення підземних вод та місцевих річок небезпечними розсолами внаслідок просочування з калуських солевідвалів та хвостосховищ, їх проникнення у води річок Сівка, Кропивник, Млинівка,а з їхніми водами – до річки Лімниця і надалі – у води Дністра. Враховуючи, що Дністер є артерією транскордонною, дана проблема може ще й серйозно вдарити по іміджу України на міжнародній арені.
Вже сьогодні екологи та фахівці Обласного лабораторного центру МОЗ України фіксують суттєве перевищення гранично допустимого вмісту солей у громадських криницях. Найбільшими забруднювачами підземних вод є два солевідвали. Не вельми відстають від них і хвостосховища №№ 1 та 2. Місця, де розсоли просочуються крізь ґрунт дамб, добре видно завдяки утворенню білих соляних «язиків» - мірабілітів. Сумнозвісний Домбровський кар’єр наразі не є забруднювачем підземних вод, оскільки рівень його розсолів дещо нижчий, ніж водні горизонти. Тим не менш, постійний приток прісної води внаслідок атмосферних опадів та періодичні факти прориву до кар’єру вод річки Сівка паралельно з поступовим руйнуванням північного борту кар’єру змушує екологів бити на сполох вже зараз. Адже рівень розсолу у кар’єрі постійно піднімається.
Зауважимо, не зважаючи на проголошення Калуша ще в 2011 році зоною екологічного лиха, останнім часом у вищих ешелонах влади про проблему дещо призабули. Останнє виїзне засідання урядової комісії тут відбувалося ще 2015 року. Інтерес до проблеми на загальнодержавному рівні відродив народний депутат України, голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Едуард Прощук. Як вже було сказано, він звернувся з даного приводу до Прем’єр-міністра України, внаслідок чого і було створено робочу групу. «Я як депутат-мажоритарник від Прикарпаття, від Калуша бачу, що всі інституції, всі органи державної влади, які формують політику у даному питанні, які відповідають за дане питання, все ж таки привернули увагу до екологічної катастрофи, яка є у нас в Калуші. Територіальна громада не зможе одна справитись з ситуацією, яка є. Обласного бюджету також не вдосталь, щоб вирішити наявні питання. На жаль з 15-го року ми спостерігаємо, що нічого не відбувається. Десь є така, скажімо, констатація факту. Із року в рік ми б’ємо на сполох, а ситуація не вирішується. Я маю велику надію, що наслідком роботи цієї комісії буде вирішення юридичних питань, буде напрацювання відповідних природоохоронних заходів… Це питання не тільки Прикарпаття – це питання репутації нашої країни», - зазначив народний депутат Едуард Прощук.
На регіональному та місцевому рівні про проблему пам’ятали завжди і навіть намагалися долати її власними силами. Як повідомив начальник управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Андрій Пліхтяк, в 2018 році управління розробило проєктно-кошторисну документацію на проведення низки масштабних заходів з усунення причин та умов для забруднення підземних вод у районі Калуського гірничопромислового району. Серед запланованих заходів - рекультивація соляних відвалів та хвостосховища № 2, припинення витоку розсолів з хвостосховища № 1, засипка соляних озер та інші. Загальна вартість робіт оцінювалася у суму 240 мільйонів гривень. Втім, за браком фінансування виконані вони не були.
Учасники сьогоднішнього зібрання дійшли висновку: ні Калуська міська територіальна громада, ні Івано-Франківська обласна державна адміністрація самотужки вирішити проблему не в силах. Ситуація вимагає залучення значних ресурсі насамперед державного бюджету.
При цьому першим кроком має стати запровадження системи комплексного всебічного моніторингу ситуації в Калуському гірничопромисловому районі. Як зауважили учасники сьогоднішньої наради, однією з важливих проблем, які заважають комплексному вирішенню питання Калуша, є відсутність повної актуальної інформації про деструктивні процеси, які відбуваються у зоні екологічного лиха. Ті дослідження, які проводяться, зокрема, Обласним лабораторним центром, Івано-Франківським національним університетом нафти і газу, Науково-дослідним інститутом галургії тощо носять розрізнений, фрагментарний характер. В той же час комплексне вирішення проблеми потребує комплексного її моніторингу. Іншими словами, перш, ніж планувати заходи з вирішення проблеми, необхідно знати про цю проблему все. «100% неможливо говорити зараз про якісь програми, як це ліквідовувати, поки ми не будемо розуміти, з чим ми стикнулися, з якими наслідками ми стикнулися і з динамікою цих наслідків», - зазначив, виступаючи на засіданні робочої групи голова Івано-Франківської облдержадміністрації Андрій Бойчук.
Як стверджує Едуард Прощук, сьогодні такий комплексний моніторинг пропонують науковці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Вони розробили відповідну комплексну програму і готові її реалізовувати, але для цього потрібне відповідне фінансування. Розрахункова вартість реалізації програми становить 4,3 мільйона гривень. «Є розроблена державна програма Національним технічним університетом нафти і газу. Йде мова про двохрічну програму. Близько 4 мільйонів гривень на весь період. На наступний рік іде мова про два з «хвостиком» мільйона гривень. – розповів народний депутат, - Зараз очікуємо, що Міндовкілля все ж таки частину цих коштів спрямує субвенцією на ОДА і відповідний департамент зможе провести відповідні кроки і в рамках правового поля визначити, хто такий моніторинг має провадити. Чому ми говоримо зараз про державний інститут - Університет нафти і газу, тому що там є відповідна матеріально-технічна база, науковий потенціал і десятилітні напрацювання, власне, по цьому питанню, тому важливо, щоби саме інституція, яка має репутацію і досвід , реалізовувала цей моніторинг».
Раніше фахівці ІФНТУНГу вже двічі подавали за допомогою пана Прощука свою програму на розгляд Міндовкілля і двічі їм було відмовлено, з причин, як стверджує заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв, технічного характеру. Сьогодні ж з керівництвом Міндовкілля вдалося попередньо досягти взаєморозуміння в цьому питанні.
Надію на те, що саме зараз ситуацію буде зрушено з місця і систему комплексного моніторингу вдасться запустити висловила голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. «Для мене це вже восьма спроба. З 2007 року ми їздимо сюди з різними урядами. Але зараз маю надію, що усі пазли складуться, адже зараз є депутат, який сам місцевий, сам звідси», - висловила надію пані Тимочко.
