Нещодавно жіноча та чоловіча збірні України з вільної боротьби, в складі яких і прикарпатські спортсмени, завершили тренувальні збори у Японії – країні, яка нині є світовим лідером у цій дисципліні. Це перший етап підготовки борців напередодні Чемпіонату світу у вересні. Водночас цей візит – значно більше, ніж просто спорт.
Попри війну, українські борці продовжують готуватися до змагань, будують міжнародні зв’язки і водночас стають голосом України за кордоном. Спорт перетворюється на потужний інструмент дипломатії – щирої, людяної, неофіційної, але дуже дієвої.
«Це не просто про фізичну форму чи техніку. Це про розвиток, який не зупиняється навіть в умовах викликів, які переживає країна. Про гідну присутність України у світовому спортивному просторі. Про нашу видимість, про співпрацю, про правду, яку маємо доносити світу. Саме так ми й розуміємо нашу місію, зокрема Асоціації спортивної боротьби України сьогодні», – розповідає перший віцепрезидент Асоціації й президент Федерації вільної боротьби Івано-Франківської області Едуард Прощук.
Він підкреслює, що з початком повномасштабної війни почали активніше розвивати системну підтримку виїздів збірних за кордон. Ідеться не лише про тренувальні цикли, а й про партнерство, донесення правди про війну і підтримку України у світі.
Цьогоріч борчині вже вдруге тренувалися в Японії (перший збір відбувся у 2023 році). А для чоловічої збірної цей виїзд став першим за понад 20 років.
Усе це стало можливим завдяки співпраці Асоціації спортивної боротьби України з менеджером і тренером Андрієм Воронцовим. Вони активно включилися в цю роботу одразу після початку повномасштабної війни.
«Я розумів: якщо ми не допоможемо спортсменам виїхати на якісні збори, ми втратимо динаміку розвитку. А ще – ми втратимо голос України там, де він має лунати. Бо спорт – це теж мова. І я щиро вважаю, що спортивна дипломатія зараз не менш важлива, ніж офіційна», – пояснює Воронцов.
Цього року у Японії відбувалися зустрічі української команди зі студентами, викладачами, спортсменами, представниками місцевих спільнот. Навіть організували Український день – борчині готували й пригощали гостей борщем, спілкувалися, відповідали на запитання про війну.
Після перших публікацій у японських ЗМІ про візит української збірної до команди зріс інтерес. Люди приходили на зустрічі, слухали, розпитували, як можуть допомогти. Це і є спортивна дипломатія – жива, локальна, через історії реальних спортсменів, коли жителі іншої країни починають більше розуміти, співпереживати та діяти.
Важливо, що громадянське суспільство Японії – від студентів до впливових діячів демонструє підтримку України. Як-от в університеті, де тренувалася жіноча команда – президентка, яка раніше була членкинею японського парламенту, активно долучилася до організації активностей під час перебування українок там. Так само тривають перемовини щодо співпраці з іншими університетами. Це гарний показник, зважаючи на те, що Японія досить закрита країна – українські спортсмени тут не чужі. Їх приймають, поважають, слухають.
Нагадаємо, що збір жіночої команди тривав три тижні. Чоловіки ж працювали упродовж двох тижнів. Надалі Асоціація спортивної боротьби України планує розширювати географію подібних виїздів для ще більшого обміну досвідом, зростання і гідної присутності українських борців на міжнародній арені.
