Ще на початку жовтня у Верховній раді Україні відбулися парламентські слухання в комітеті з охорони здоров’я, присвячені надзвичайно актуальній проблемі як в Україні, так і в світі. Йшлося про антибіотикорезистентність.
Невтішний стан справ спричинений хаотичним і неграмотним застосуванням антибіотиків у клінічній практиці. Іншим потужним фактором став вільний продаж антибіотиків в аптеках, повідомляє прес-служба ІФНМУ.
Близько 15 років кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ займається проблемою антибіотикорезистентності. «Ми ведемо так званий мікробіологічний паспорт відділу, на базі якого працює кафедра, - пояснює професор. – Тобто у всіх хворих, які у нас лікуються, медики відбирають матеріал (харкотиння, сеча, кров) і проводять бактеріологічне дослідження. Воно виконується силами двох лабораторій: на кафедрі мікробіології та на базі обласної клінічної лікарні». Відтак лікарі знають, які мікроорганізми живуть у відділенні, до яких антибіотиків вони чутливі, і з огляду на це користуються такими антибіотиками, які були б ефективними для пацієнтів.
«Зараз бачимо, що 80% всієї мікрофлори у відділенні, яка впливає на хворих, є поліоантибіотикорезистентною, – каже Іван Тітов. – На першому місці стоїть синьо гнійна паличка, на другому – клебсієла пневмонія, на третьому – ацинетобактер, на четвертому – кишкова паличка. Ці чотири мікроорганізми є домінуючими серед грам-негативних бактерій, які проявляють високу антибіотикорезистентність. Навіть сучасні антибактеріальні препарати часто є безпорадні, коли у пацієнта є один із цих мікробів. Мало того, на жаль, останніми роками, все частіше трапляється, що в одного пацієнта висівається одночасно кілька таких мікробів».
Аби хоч якось впоратися з розвитком антибіотикорезистентності, необхідно впорядкувати призначення антибіотиків. Окрім цього, треба заборонити вільний продаж антибіотиків. Також професор наголошує на обов’язковому веденні у відділеннях медзакладів відповідного обліку, який дасть змогу знати, які мікроби там живуть і до яких антибіотиків вони чутливі. І саме ці препарати мають використовуватися в клінічній роботі, а всі решта – строго виключити з вжитку.
Ще один метод, який дозволить мінімізувати антибіотикорезистентність – припинити використання таких комбінацій антибіотиків, які викликають перехресну стійкість. Перш за все, йдеться про стійкість до карбапенемів – високодієвих антибіотиків, які широко використовуються в усьому світі.
