Івано-франківський аеропорт не можна порівняти із ультрасучасним аеровокзалом Сінгапура, але й звичайні речі можуть здивувати відвідувачів. Хоча б тим, що він більше нагадує законсервований музей радянської доби, аніж аеропорт ХХІ століття. Тож, вирушаймо разом на оглядини.
Насправді, радянщина – це тільки перше враження. Адже давно вже помітні ознаки нашої доби: wi-fi (до речі, вільний і швидкий), пластикові вікна (заклеєні скотчем – що теж свідчить про сучасність), а також реклама. Особливо «Буковелю». Вона тут всюди: і при вході, і на стінах, і навіть виконує «теплозберігаючу» функцію, про що йтиметься нижче. Та що вже казати, якщо й у працівників на бейджі логотип курорту (на мить навіть з’явилась думка спитати у них про цьогорічні ціни на витяги). Та й не дивно, адже з 2010 року приміщення аеропорту знаходиться у концесії (тимчасовій експлуатації) ТОВ «Скорзонера». Для тих, хто не в курсі, – це компанія-будівельник того ж таки «Буковелю».
Від цього в захваті навіть директор аеропорту Петро Миколайович Осипенко: «Співпраця з «Буковелем» почалася у 2010 році, і це в повному розумінні цього слова, адже сьогодні аеропорт існує завдяки «Буковелю» і є на повному забезпеченні в нього». Франківський аеропорт не тільки фінансується та утримується ним, а ще й отримує концесійний платіж (за 2014 р. – 1 млн грн, і цього року вже заплачено понад 1 млн грн).
У цьому контексті хочеться перейти вже власне до діяльності аеропорту. Якщо з вічноспекотним Сінгапуром порівняння буде справді недоречне, то з аеропортом Лонгіра (Норвегія) – саме те: туди також прилітає один рейсовий літак в день. Однак за полярним колом навіть гадки не мають про наші «новітні» технології збереження тепла.
«Коли в аеропорту пасажири, включаються ось ці електричні теплообігрівачі, – вказує робітник на величезні машини, котрим ще не зрадила радянська якість, – щоб тепло не вивітрювалось, простір між першим та другим поверхом затягнули клейонкою». Не естетично? «Чим багаті – тим і раді», – розводить руками працівник.
Так виглядає "енергоефективне" приміщення
Тому щоб помилуватись роботою прикарпатських різьбярів, витонченими візерунками котрих прикрашені частково стіни та стеля, треба підійматись на другий поверх, куди ведуть вузькі дверцята, вирізьблені в рекламній стінці. Там-таки на вас чекає красивий вид з вікна і навіть бруд його не в змозі зіпсувати!). Хоча персонал з приводу давності ремонту аеропорту воліє промовчати, Петро Миколайович зазначає, що за останній рік вдалося зробити ремонт «деяких приміщень» аеровокзалу, відремонтувати світлосигнальне обладнання злітно-посадкової смуги та багато чого іншого.
А таке воно без клейонки. Джерело: http://airport.if.ua/
На табло «застряг» лише один рейс – Івано-Франківськ – Київ, що здійснюється щодня в один і той же час. Це літаки авіакомпанії «МАУ», котра розпочала співпрацю з аеропортом в акурат забороні перельотів до Росії й назад – з 25 жовтня, коли й був відмінений рейс Івано-Франківськ – Москва. Хоча зі слів директора, аеропорт має оптимістичні плани: «З 25 грудня розпочинається зимова програма авіаційних перевезень, коли по непарних днях тижня будуть виконуватися внутрішні рейси до Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська та міжнародні рейси до Відня (4 рази на тиждень) і Мінська (щоденно)».
Отже, є надія, що все ж таки гучний статус міжнародного підтвердиться. На разі з Івано-Франківська неможливо вилетіти закордон без пересадки у Києві. Але чи користується ця послуга попитом, якщо за кілька годин від Франківська є львівський аеропорт, звідки реально долетіти хоч до Шарм-Еш-Шейха?!
Не з кожного аеропорту можна спостерігати, як сідає літак. А от у нас можна! З круглих вікон, що нагадують збільшену версію ілюмінаторів, відкривається вид на злітну смугу, обрамлену гірськими схилами на обрії. «Сюди люблять приходити парочки проводжати захід сонця. А увечері, коли сідає літак, полоса світиться. У Борисполі шикарний вигляд, а тут система більш застаріла, і воно не так вражаючи виглядає. Але теж красиво. Приходьте подивитись!» – запрошує працівник аеропорту.
Однак в цьому «романтичному» питанні є і зворотний, можна навіть сказати, дещо моторошний бік. «Колись в аеропорті було гамірно, багато пасажирів, рейсів…
А потім його прокляли», – розповідає місцевий робітник. «Чому?» – допитуюсь. «Он, бачите, за трубою від колишньої котельні знаходиться кладовище. Так там, кажуть, хрести ходили». «Некрофіли?» «Та ні, парочки… Коси дівкам розплітали…»
Романтика польотів назавжди прикувала до аеропорту і серце колишнього льотчика. Залишившись без даху над головою, він «переселився» на залізничний вокзал, але майже щоранку, доки працюють каси, його можна зустріти у приміщенні аеропорту. Він має тут якихось знайомих, які його пам’ятають ще льотчиком. «Він ніби культурний, але видно, що випиває. Приходить зазвичай позичити гроші, хоча пенсія у нього, як він сам казав, понад три тисячі гривень». Каже: «Що мені зараз? Мені 50 – все закінчилось, зараз я не льотчик. Менше я не хочу, а більше вже не виходить».
Навіть якщо вже пасажир зібрався летіти з пересадкою чи навіть просто по Україні з івано-франківського аеропорту, він має включити свою кмітливість на повну. А тому пропонуємо лайф-хак для тих, хто таки хоче відірватися від землі.
До речі, саме завдяки «МАУ» у нашого аеропорту трохи пожвавилось життя, адже квитки стали доступні більшій кількості охочих. На сьогодні до Києва можна дістатись за 50 хвилин, заплативши 1500 грн.
«Якщо вага буде понад норму – то пасажирові доведеться платити. На кожен літак є свої стандарти. Коли ви купуєте квиток, в касі інформують, скільки можна з собою брати. Наприклад, зараз літає Боїнг-737 або Ембраєр-190. На них дозволяється брати 7-12 кг, залежно від класу. Раніше літав Ембраєр-145 – менший літак, там менше було дозволено – лише 5 кг», – розповідає знавець аеропортного життя.
Раніше про список заборонених предметів можна було дізнатися з інформації на квитку. В часи кмітливих та винахідливих доведеться шукати все самому.
Перше джерело – це оголошення на стінах аеропорту. Друге – сайт. Але другому довіряти варто з великою обережністю, адже там і досі «транслюється» авіарейс до Москви…
Зайшовши в зал очікування, відразу ж можна помітити засилля ваг. З них троє електронні та одні – ще радянські – механічні. На диво, всі працюють дуже точно. Кажуть, скористатись цим не проти й допитливі пасажири, яких мучить питання власної ваги. Однак важитися самому – заборонено.
На відміну від безкоштовного зважування, пакування багажу вилетить в копієчку. На правах монополіста, пункт запакування пропонує цю нехитру послугу за 60 гривень. Але тут є ще додаткова пересторога: «Коли багаж проходить контроль на безпеку, потрібно відкрити сумку. Якщо сумка запакована, то це, звісно, нікого не обходить. Доволі часто проводять додатковий чи вибірковий огляд. Якщо є хоча б маленький сумнів – сумку відкривають», – попереджає працівник. Тож десять разів перевір – раз запакуй!
У вантажника аеропорту якось запитали: «Як у вас із крадіжками?» Він, витираючи піт з чола, відповідає: «Нас тут працює дві людини, у нас просто немає часу красти».
Та навіть якщо ви думаєте: «У мене немає що там взяти», все одно не варто залишати багаж без нагляду: «От пасажир залишив сумку і пішов по каву. Поки він відлучився, тут вже будуть бігати МНС-ники. Виникає зразу підозра, і всі працівники оперативно доповідають по службах», – ділиться досвідом знавець.
Одна із заборон, найабсурдніша для недосвідчених у перельотах громадян– перевозити воду. За правилами, з собою в ручній поклажі ви можете мати лише 100 г води. Сюди ж відноситься чай, компот та інша рідина у стограмовій тарі. «Найбільше це викликає подив у людей влітку, коли всі намагаються прихопити з собою якомога більше рідини. На пропускному пункті збираються цілі гори пляшок, котрі пасажирам доводиться залишити, якщо немає кому віддати із проводжаючих», – розповідає співробітник аеропорту. Але зі спраги вам не дадуть померти – в літаку передбачена вода для всіх пасажирів. На аеровокзалі ж зможете втамувати спрагу лише з кавоматів, де кава, в середньому, коштує сім гривень.
На разі в аеропорту не працює жоден заклад харчування, навіть просто барна стійка. Тому розраховувати навіть на пиріжок чи батончик – не варто. Немає тут і «випадкових» продавців. До того ж досвідчені пасажири скаржаться на харчування в літаках: у часи глобальної економії далеко не завжди на вас там чекає бодай бутерброд.
Як відомо, норми безпеки аеропортів завжди високі. Відправляючись закордон, пасажири проходять митний контроль, авіаційну безпеку та прикордонний контроль.
Якщо вам справді ця річ дорога, то є два варіанти владнання ситуації. Перший – залишити на зберігання. Працівники аеропорту запишуть ваші дані і, повернувшись знову у Івано-Франківськ, ви зможете забрати цю річ.
Коли ж повертатись сюди не входить у ваші найближчі плани, тоді підіймайтесь на другий поверх та скористайтесь «найбільш романтичним» способом – відправкою Укрпоштою.
Тому не втрачайте пильність і не пропускайте повз вуха жодне оголошення! Також спостерігайте за представником авіакомпанії: одягнений у яскраво-зелену желетку, він – ходяче довідкове бюро. Та й за потенційними сусідами стежте – раптом вони дізнаються щось першими?
Хоча, за словами працівника аеропорту, відміна рейсу – це виняток, і навіть у похмуру погоду літаки можуть літати завдяки сучасному обладнанню, однак одному знайомому пасажиру нещодавно довелось випробувати цю ситуацію на собі:
«Встав у чергу на реєстрацію і здачу багажу, а через пару хвилин оголосили, що рейс затримується. Ще через 10 хвилин сказали, що подальшу інформацію по рейсу повідомлять через 30 хвилин. Коли пройшло цих півгодини, підійшов до інформаційної стійки від мого авіаперевізника, але там порекомендували чекати оголошення. Так оголошення ніхто і не дочекався, а в одну мить навпроти вікна авіаперевізника сформувалась черга з практично всіх пасажирів. Так я зрозумів, що мені також потрібно до цього віконця. Не пройшло і двох годин – і я вже спілкувався у віконці з представником авіаперевізника, поміняв квиток на іншу дату».
Чи компенсують вам матеріальні чи моральні збитки? Залежить від авіакомпанії.
Час від часу стається так, що за якихось причин літак не може вийти на посадку у Франківську. Нашими запасними аеродромами є львівський та чернівецький. Однак не переймайтесь – стається це нечасто.
11.Нарешті ви прилетіли і вас зустрічають. Думаєте, ваші близькі допоможуть з сумкою? А зась!
Для того, щоби не було крадіжок, приміщення, де видають речі, огороджується. Тому беріть з собою якомога менше – і дешевше вийде, і легше!
Вдалих вам польотів та м’яких посадок!
Фото Антоніни Ряховської
Джерело: UFRA
