Національний банк в 2020 році прийняв від українців майже 2,2 тисячі скарг щодо діяльності колекторів.
Йдеться про погрози, цілодобові дзвінки боржникам, їхнім знайомим і рідним, а також поширення особистої інформації. Верховна рада, щоб покласти край цьому свавіллю, ухвалила закон щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.
Що він передбачає – на інфографіці «Слово і діло».
Одне з нововведень закону полягає в тому, що колекторською діяльністю тепер можна буде займатися тільки після внесення компанії до спеціального реєстру Національного банку.
Реєстр повинні будуть створити протягом трьох місяців після набрання законом чинності, а компанії зареєструватися в ньому протягом місяця. НБУ тепер перевірятиме компанії, їхніх власників та здійснюватиме державний нагляд у цій сфері.
Банкам та фінансовим установам, які видають кредити, буде заборонено працювати з колекторськими фірмами, що не внесені до реєстру. За залучення незареєстрованої колекторської фірми до стягнення заборгованості загрожує штраф від 85 тисяч до 136 тисяч гривень.
У законі також прописані правила етичної поведінки колекторів – тепер жодних дзвінків серед ночі і спроб стягнути борги через родичів.
Буде заборонено:
телефонувати з 20:00 до 9:00, а також у вихідні та святкові дні;
чинити тиск, погрожувати людині і шантажувати її;
вимагати від близьких осіб взяти на себе виконання фінансових зобов'язань;
приховувати свою контактну інформацію;
розміщувати відомості або повідомляти третім особам про наявність заборгованості;
вводити в оману щодо наслідків невиконання зобов'язань або розміру заборгованості.
Під час першого контакту з боржником колектор повинен буде повідомити назву своєї компанії та представника, від імені якого він уповноважений стягнути борг. Можна буде дзвонити по телефону, але не більше двох разів на день. Проводити особисту зустріч з боржником дозволено тільки за умови його згоди і з 9 до 19 години.
За недотримання правил етичної поведінки колекторів загрожує штраф від 51 тисячі до 102 тисяч гривень.
