Якщо тварини, як і ми, бачать сни, то про що вони можуть бути?
Оглядач BBC Future досліджує, як зазирнути в свідомість кішок, птахів та інших істот, коли вони сплять.
"Є безперечні свідчення того, що майже всі інші тварини, які мешкають у воді, в повітрі або на землі, періодично впадають у сон", – писав Аристотель у своєму трактаті "Про сон і його відсутність". Але чи бачать "інші тварини" сни?
На цей рахунок у грецького філософа також була своя думка. В "Історії тварин" він зазначав, що "снять не тільки люди, а й коні, собаки, бики, а крім них вівці, кози і весь рід живородних чотириногих. Свідченням цього є, наприклад, гавкання собак уві сні".
Можливо, методам дослідження античного філософа бракує глибини, але цілком імовірно, що Аристотель не надто далекий від істини.
Зрозуміло, ми не можемо запитати в тварин, чи бачать вони сни, але ми можемо спостерігати за їхньою поведінкою, яка свідчить про те, що це цілком можливо.
Існують два методи, до яких вдаються вчені, щоб здійснити це, на перший погляд, нереальне завдання. Перший метод – це спостереження за фізичною поведінкою тварин під час різних фаз сну.
Другий – з'ясувати, чи функціонує їхній мозок в стані сну аналогічно нашому.
Спроби зазирнути в свідомість сплячих тварин почалися в 1960-х роках. Тоді в медичних журналах почали з'являтися розрізнені матеріали про рухи людей уві сні.
Це було цікаво, оскільки в стадії так званого "швидкого сну" (коли наші очі починають жваво рухатись), м'язи, як правило, залишаються нерухомими.
Дослідники зрозуміли, що введення в схожий стан тварин допоможе з'ясувати, чи снять вони взагалі, і якщо так, то які сни бачать.
У 1965 році французькі вчені Мішель Жуве і Дж. Делорм виявили, що видалення у кішки частини стовбура головного мозку, так званого Варолієва мосту, дозволяє тварині рухатися в стадії швидкого сну. Замість того щоб лежати уві сні нерухомо, кішки бродили і поводилися доволі агресивно.
Це вказувало на те, що їм сняться дії, які вони зазвичай виконують, коли не сплять. Проведені з того часу дослідження виявили аналогічну поведінку.
Як свідчать дослідники, деякі люди уві сні також розігрують сцени з реального життя. Зазвичай це відбувається, коли вони страждають від стану, який вчені називають "порушення поведінки під час фази швидкого сну".
Згідно з Міжнародною класифікацією розладів сну (МКРС), "уві сні люди можуть завдавати удари кулаками, брикатися, підхоплюватися з ліжка і навіть бігати. Ця поведінка збігається зі сновидіннями, про які люди повідомляли, прокинувшись".
Для таких людей і тих, хто спить поруч з ними, травми – не рідкість, підкреслюють фахівці.
Втім, спостереження за рухами – не єдиний спосіб з'ясувати, що відбувається в мозку уві сні. Сьогодні дослідники можуть вивчати електричні та хімічні процеси, що відбуваються в клітинах головного мозку тварин, не завдаючи останнім жодної шкоди.
У 2007 році вчені з Массачусетського технологічного інституту Кенвей Луїз та Метью Вілсон записали активність нейронів в гіпокампі щура.
Гіпокамп – це частина головного мозку, яка бере участь в механізмах формування емоцій та пам'яті. Спочатку вчені записали активність цих клітин мозку, поки щури бігали лабіринтом.
Потім, коли щури спали, вчені знову звернули увагу на активність цієї частини мозку. Дослідники виявили, що схеми збудження нейронів в процесі бігу і під час швидкої стадії сну були дуже схожі. Іншими словами, щури снили про те, як вони бігають лабіринту.
Результати були настільки очевидними, що дослідники могли точно назвати місцезнаходження тварини в її уявному лабіринті і позначити ці місця на схемі реального лабіринту.
Біологи з Чиказького університету Еміш Дейв і Деніел Марголіаш виявили дещо подібне, коли досліджували мозок зебрового амадіна (різновид зяблика).
Ці птахи не знають мелодій свого співу від народження, а вчать їх протягом життя. Коли амадіни не сплять, нейрони в частині їхнього переднього мозку (robutus archistriatalis) реагують на окремі ноти їхніх співів.
Спостерігаючи за активністю нейронів, дослідники навчилися визначати, яку ноту птах проспівав. Систематизуючи послідовність електричних розрядів у цих нейронах, Дейв і Марголіаш могли реконструювати всю пісні від початку до кінця.
Пізніше, коли птахи засинали, дослідники знову звертались до електричної активності в цій ділянці мозку. Активність нейронів була невипадковою. Навпаки, нейрони активізувалися по порядку, немов птах голосно, нота за нотою, проспівував свою пісню. Виходить, що уві сні зеброві амадіни розучували свої пісні.
Чи можна насправді поведінку кішок уві сні під час наукового експерименту визначити як сновидіння? Чи усвідомлюють щури, що вони бігають лабіринтом уві сні? Чи розуміють птахи, що співають, коли сплять? На ці питання так само важко відповісти, як і на інші загадки свідомості. Відповідь на них неоднозначна.
Адже люди, коли снять, також далеко не завжди розуміють, що все це відбувається лише уві сні. Це з'ясовується тільки коли ми прокидаємося. Чи пам'ятають зеброві амадіни свої сни саме як сни, коли прокидаються? Чи здатні вони відрізнити реальний світ від того, який вони бачать уві сні?
Тепер ми можемо з достатньою впевненістю стверджувати, що фізіологічні і поведінкові особливості сновидінь людини також притаманні кішкам, щурам, птахам й іншим тваринам.
Утім, що насправді означає "бачити сни", якщо ти не людина? Це поки що залишається таємницею.
