Через жорсткіші умови держава заощадить кілька мільярдів гривень на рік. Та чи не постраждають ті, хто справді потребує державної допомоги?
Кабінет Міністрів підтримав проєкт постанови про посилення адресності надання житлових субсидій для забезпечення державної соціальної підтримки населенню та здійснення заходів ефективного і раціонального використання бюджетних коштів, пише Укрінформ.
Приводів для відмови громадянам в отриманні грошей як компенсації витрат на житлово-комунальні послуги невдовзі побільшає. Мета – унеможливити виплати особам, що не належать до соціально вразливих категорій й насправді державної підтримки не потребують. Поки що визначено “магістральні” напрямки посилених перевірок субсидіантів. Конкретні механізми і норми ще напрацьовують у Мінфіні та в Мінсоцполітики.
Кому може “не пощастити” з субсидією
Постановою передбачені додаткові обмеження, що будуть підставою для відмови у призначенні українцям житлових субсидій. Зокрема, враховуватимуть отримані претендентами на виплати доходи від депозитів та дивіденди від цінних паперів. Увагу звертатимуть і на вартісні одноразові покупки, придбання іноземної валюти, банківських металів, наявність депозитів, а також на випадки перетину кордону.
Утім, у повідомленнях пресслужб Мінфіну і Уряду про конкретні параметри обмежень не йдеться. Приміром, наразі немає відповідей на такі запитання:
Чи буде наявність доходів від депозитів та дивідендів від цінних паперів “автоматичним” приводом для відмови людині в субсидії, чи ці кошти просто братимуть до уваги при обрахуванні загального рівня доходів домогосподарств, і йтиметься лише про зменшення на їхню суму державних виплат?
Чи є розрахунки межі доходу від депозитів і цінних паперів, який вважатиметься підставою для скасування субсидій? Адже може йтися і про кілька десятків чи сотень гривень на рік, що неспівмірно із вартістю наданих упродовж цього періоду житлово-комунальних послуг.
Те саме стосується призначення житлових субсидій в частині здійснення одноразових вартісних покупок: наявності банківських депозитів (якщо пенсіонер накопичив “на чорний день” 3-5 тисяч гривень), операцій з купівлі іноземної валюти та банківських металів (купив 100 доларів чи невеличкий золотий злиток на подарунок онукові). А також мети поїздок за кордон (приміром, до родичів чи на лікування, проплачене родичами або ж благодійними організаціями)...
На думку експертів, не зайве було б почути й обґрунтування рішення про скасування діяльності та повноважень комісій, що працюють при місцевих органах влади та призначають субсидії в окремих нестандартних випадках. Раніше робота таких комісій допомагала людям отримувати субсидії у так би мовити екстремальних випадках. Приміром, після втрати і псування майна через пожежу чи коли відносно заможна родина залазила у борги, витрачаючись на лікування когось із членів родини...
Трохи світла на ситуацію пролив в ефірі телеканалу “Інтер” заступник міністра соціальної політики України Віталій Музиченко. Він нагадав, що з 1 травня почнеться перепризначення субсидій на наступний період. Тому урядове рішення і з’явилося саме зараз. Мовляв, посилення вимог до адресності держcубсидій є продовженням серйозної роботи з підтвердження права громадян на таку підтримку. Адже перевірки засвідчили, що не всі, хто отримує допомогу, насправді її потребують. За його словами, були випадки, коли за кілька тижнів після успішно оформлених виплат люди купували валюту на понад мільйон гривень.
“Але ж субсидія – це адресна соціальна допомога тим, хто не може, а не тим, хто не хоче оплачувати комунальні послуги. Тому встановлюється чітке правило: якщо претендент на субсидію зробив покупку вартістю понад 50 тисяч гривень, виплати йому не призначатимуть. Крім того, вводяться обмеження при наявності у родини двох житлових приміщень, двох транспортних засобів і так далі”, – розповів Музиченко.
Скільки конкретно отримувачів субсидій у такий спосіб планують “відсіяти”, посадовець не уточнив. Зауваживши лише, що може йтися про кілька відсотків від загальної кількості одержувачів. Враховуючи ж, що житлові субсидії в Україні отримують приблизно 3 мільйони людей, можемо підрахувати самі: йдеться щонайменше про 30 тисяч домогосподарств (якщо це – 1%) і про понад 150 тисяч (якщо 5%). Із урахуванням середнього розміру виплат на субсидії (1731 грн у грудні, 2231 – у січні, 1483 – у лютому), виходить, що завдяки нововведенню держава може заощаджувати від 60 до 300 мільйонів гривень на місяць. Або від 700 мільйонів до 3,5 мільярдів гривень на рік.
Результати перевірок: мінус сотні тисяч одержувачів, “плюс”: сотні мільйонів для бюджету
При цьому маємо розуміти: навряд чи нові умови отримання житлових субсидій будуть більш лояльними, ніж ті, які вже діють. Тож принагідно нагадаємо перелік таких обмежень. Виплати родині не призначать, якщо:
Площа житла становить: квартири – понад 130 кв.м., будинку – понад 230 кв.м. За винятком дитячих будинків сімейного типу, багатодітних родин, прийомних сімей, житлових приміщень для осіб з інвалідністю, що пересуваються на візках тощо.
Домогосподарство або член родини за рік перед зверненням по субсидію витратили понад 50 тисяч гривень на купівлю землі, нерухомості, транспортних засобів, будматеріалів або послуг (крім медичних).
Будь-хто зі складу домогосподарства або член родини має у власності транспортний засіб, з дати випуску якого минуло менше п’яти років (крім мопеда і причепа). Виключення – транспортні засоби, одержані безоплатно або на пільгових умовах.
У складі домогосподарства або сім’ї члена домогосподарства є особи, старші 18 років, які отримують зарплату, меншу ніж мінімальна.
Родина не повернула надмірно перераховану (виплачену) суму житлової субсидії за попередні періоди.
Є заборгованість з оплати комунальних послуг у понад 3 місяці. Або більш ніж 3 місяці заборгованості при сплаті аліментів.
Нагадаємо також, що минулого року контроль за дотриманням цих та інших вимог посилено. Після ухвалення Закону “Про верифікацію та моніторинг державних виплат” влада серйозно взялася за перевірку достовірності наданої субсидіантами інформації, наявності підстав для призначення субсидій та правильності нарахування виплат.
За даними Мінфіну, торік проаналізували правомірність отримання реципієнтами державних виплат майже на 455 млрд гривень. Перевіряли усе – виплату й надання пенсій, допомоги, пільг, субсидій, соціальних стипендій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. Надано близько 2,5 млн рекомендацій для проведення додаткових перевірок правильності виплат на 1,6 млрд гривень.
І найбільше невідповідностей виявили саме при верифікації субсидій. 70% від загальної кількості рекомендацій щодо додаткових перевірок правомірності виплат стосуються саме цього виду державної допомоги.
Поміж найпоширеніших порушень:
здійснення державної виплати після смерті реципієнта (21 тис. випадків);
придбання земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу, будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис. гривень (17,5 тис.);
наявність у володінні сім’ї транспортного засобу, з дати випуску якого минуло менше 5 років (9,8 тис.);
отримання субсидій одночасно за двома різними адресами (близько 10 тис. реципієнтів).
І це лише порушення, виявлені протягом одного місяця, у грудні!
Загалом, минулого року підтверджено 78% опрацьованих органами, що здійснюють державні виплати, рекомендацій Мінфіну, – констатують у фінансовому відомстві. Таким чином, неправомірні виплати припинили, запобігаючи їх безпідставному нарахуванню в майбутньому. Більше того, люди вже повернули державі мільйони незаконно отриманих гривень. Якщо не зробити цього добровільно, місцеві органи соцзахисту звертатимуться із позовами проти порушників до суду. Далі – або примусове повернення грошей, або арешту майна та банківські рахунків та навіть ймовірність вилучення майна боржника.
Також зверніть увагу: якщо під час минулорічної верифікації когось, як-то кажуть “пронесло”, розслаблятися йому зарано, – згаданий закон дозволяє “заднім числом” відібрати незаконно одержану субсидію навіть через три роки після завершення виплат.
Альтернативна думка: хочемо як краще, вийде – як завжди?
Експерти погоджуються, що, незважаючи на ухвалення законодавства про верифікацію державних виплат, у нашому “субсидійному королівстві” не все ще чесно й прозоро. Десятки чи й сотні тисяч родин свідомо приховують статки, розраховуючи на “дармовий” ресурс від держави. За оцінками аналітика Єгора Комова, який вивчав досвід систем соціального захисту в різних країнах, у нас майже 30% субсидіантів вказують офіційні доходи, що відрізняються від фактичних. Іноді в декларації "забувають" вказати одного із членів родини, а разом із тим – і його дохід. Тому ситуацію із субсидіями в Україні, за оцінками експерта, і справді можна назвати "особливою". На жаль, для багатьох із громадян красти в держави – не соромно. "У деяких країнах передбачено кримінальне переслідування за фальсифікацію, помилки, приховування даних під час отримання соціальних виплат. Це фактично крадіжка. Немає державних грошей. Це – податки кожного громадянина цієї країни", – нагадує Комов.
Проте, на думку експерта з питань соціальної політики Андрія Павловського, посилення вимог до отримувачів субсидій може не стільки вдарити по “багатих вовках”, які прикидаються “бідними овечками”, скільки по тих, кому справді важко обійтися без допомоги держави.
“Щоразу вимоги для отримання субсидій стають все жорсткішими і складнішими, – констатує експерт у коментарі Укрінформу, – Тобто, все робиться для того, аби тих, хто отримує субсидії, було менше. Є офіційна статистика: якщо станом на грудень 2017 року майже 7 мільйонів українських домогосподарств мали субсидії, то цього року їх поменшало до 3 мільйонів”. Таке скорочення, за висновками Павловського, відбулося, переважно, за рахунок заробітчан. Адже, за однією з умов, родина втрачає право на субсидію, якщо упродовж 60 діб хтось із її членів не сплачує ЄСВ (якщо він офіційно не оформлений як безробітний). А люди, котрі тимчасово або постійно працюють за кордоном, єдиного соціального внеску, зазвичай, не платять. При цьому Андрій Павловський вважає, що держава мала б навпаки бути вдячною заробітчанам, які щороку переказують в Україну понад $10 млрд, що підтримує наші економіку й валюту більше, аніж кредити від міжнародних фінансових інституцій.
“Те ж стосується й окремих пенсіонерів та інших людей з невеликими доходами, котрі отримали у спадок розпайовані земельні наділи. Насправді ця земля може не приносити їм жодного прибутку. Тим не менше, формально цю родину позбавляють права на субсидію”, – нагадує експерт.
Водночас він погоджується, що субсидії – неабиякий тягар для бюджету. Щороку на них ідуть десятки мільярдів гривень, які можна було б використати, приміром, на забезпечення більш інтенсивного економічного розвитку країни. Тож намагання урядовців скоротити бюджетні витрати цілком зрозумілі. Але для того, щоб розв’язати проблему кардинально, треба змінювати підхід: збільшуючи через розвиток національної економіки доходи населення. Таким чином, все більше домогосподарств могли б самостійно впоратися з оплатою “комуналки”.
“Середньостастична європейська родина, скажімо, витрачає не більше 10% сукупного сімейного доходу на оплату житла й комунальних послуг. У нас цей показник сягає 35%. Коли й в Україні він знизиться до “цивілізованих” параметрів, субсидії населенню не знадобляться. Досягнути цього можна, або зробивши щось із тарифами, щоб вони не були непідйомними для сімейних бюджетів, або суттєво збільшивши доходи громадян, аби ті могли самостійно розв’язувати побутові проблеми й не просити милостиню в держави”, – підсумовує Андрій Павловський.