День Івана Хрестителя – важливе церковне свято, під час якого обов’язково відбувається Служба Божа. Цей день є особливим переходом від святкувань та веселощів до буденних справ і турбот, поверненням до звичайного способу життя та роботи.
Вважається, що під час свята вже можна виконувати ту роботу, яка була заборонена під час різдвяних свят: прання, шиття, в’язання тощо. Робота з нитками була заборонена, “щоб нечистий долю не поплутав”. Поступово господарі готувались до обходу худоби та свійських тварин. Для цього на свято Івана вони годували їх залишками з Голодної куті, щоб тварини були плодовитими та здоровими.
Раніше на час різдвяних свят було заборонено відвідувати шинки. Тож свято Івана було радістю для багатьох чоловіків, адже можна було відпочити після важкої роботи, перехилити чарку та провести час із друзями.
Після Івана Предтечі розпочинався весільний період – хлопці надсилали старост і сватались. Молоді намагалися якомога швидше відгуляти весілля, поки не настали М’ясниці – період, під час якого не можна брати шлюб.
Головний звичай, який пов'язаний із ніччю проти Івана Купала - розпалювання великого багаття. Раніше на цю подію збиралося все село. Молоді люди співали, хороводили, танцювали. В центрі багаття завжди було колесо, яке встановлювалося на жердині. Воно виступало символом сонця.
Закохані пари стрибали через багаття, взявшись за руки. Якщо все минуло успішно, кохання молодих людей буде міцним. Також існувала традиція на Івана Купала кидати в багаття сорочку хворого. Вірили, що так можна вилікувати практично від будь-якої хвороби.
Також багато обрядів було пов'язано з водою. На Івана Купала було прийнято купатися у річках, озерах та інших водоймах. А ще обов'язково вмивалися росою та ходили босоніж. Молодь обливала одне одного водою з відер.
Фото з відкритих джерел
