Цього тижня робочий ритм українців зіб'є державний вихідний, приурочений до 8 березня - Міжнородного жіночого дня. Треба зауважити, це свято на офіційному рівні, можливо, відзначають востаннє. Адже у Верховній раді очікує затвердження проект від "Інститут національної пам'яті" про скасування трьох офіційних вихідних, як відголосків радянського минулого.
Слід зауважити, що 8 березня й справді значна частина українців сприймає по-рядянськи. Втім, свято має набагато глибшу мету, аніж піднесення квітів та привітання усіх знайомих жінок. Перш за все, це день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права. Адже навіть у 21 столітті дискримінація за статетою ознакою є дуже поширеним ганебним явищем у багатьох країнах і в Україні так само. Жінкам набагато важче зробити кар'єру, пробитись у політику та здобути авторитет. Втім, є й такі, що роблять це дуже успішно.
Бліц-Інфо вирішив відзначити ТОП-5 впливових жінок Івано-Франківська, що вибороли собі місце під сонцем у світі, де верховодять чоловіки.
Галина Карп зайняла посаду першої заступниці міністра енергетики та вугільної промисловості у липні минулого року. До цього тривалий час займала посаду директора фінансового департаменту Івано-Франківської ОДА, незважаючи на зміну голів ОДА. У кулуарах "білої хати" поговорювали, що очільники Прикарпаття просто боялись не знайти їй достойну заміну.
Також Галина Карп була депутатом обласної ради, у свій час - директором департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України. Кажуть, Карп неодноразово пропонували вищі посаді, втім вона не хотіла покидати Прикарпаття. А на посаду у Києві погодилась тільки після трагедії у сім'ї - минулого року пішов з життя її чоловік.
Оксана Савчук була обрана секретарем міськради від найчисельнішої депутатської фракції ВО "Свобода" наприкінці 2015 року. Вона одна із п'яти жінок-депутаток у цьому скликанні. Треба зауважити, Савчук перша жінка, що посіла посаду секретаря Івано-Франківської міськради.
Свободівка вперше пройшла до міськради у 2010 році, вдруге здобула підтримку мешканців на тому ж окрузі і в 2015 році. За освітою викладач української мови та літератури. До політичної кар'єри вела активну громадську діяльність. Працювала у дитячо-юнацькому пластовому центрі на посаді заступника директора з виховної роботи. Як і її однопартійці, багато працює "у полі" - бере участь у різноматнітних заходах, відкрита у спілкуванні з франківцями як у повсякденому життя, так і в сомережах.
У житті найважливішим Оксана Савчук вважає сім'ю. Мовляв, саме підтримка родини дає можливість політику бути адекватним. У політиці ж називає головним команду.
Перша заступниця голови ОДА Марія Савка на посаді з жовтня 2016 року. До того займала посаду директора агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА. За плечима у Савки не одна керівна посада у різних великих компаніях, так чи інакше пов'язаних з сільським господарством. Зокрема, у свій час жінка очолювала ЗАТ «Хлібінвест» у Рогатині. Протягом 2006-2010 років була директором ЗАТ «Авангард» у селі Загвіздя, який належить відомому агробізнесмену Олегу Бахматюку. До призначення на посаду головним аграрієм Прикарпаття була керівником ВАТ «Володимирцукор» у Володимир-Волинський Волинської області.
Треба зауважити, діяльність Марії Савки на посаді пересічному прикарпатцю може видатися не дуже помітною. Втім, серед колег-чоловіків вона має репутацію людини з твердим характером та користується авторитотом серед підлеглих.
Депутатка обласної ради Ольга Галабала пройшла до облради після виборів 2015, де зайняла посаду заступниці голови обласної ради. До того працювала помічником народного депутат, пробувала й власні сили на виборах до парламенту. За фахом юрист.
Треба зауважити, на посаді заступниці голови обласної ради Галабала протрималась недовго - близько трьох місяців. У депутатському корпусі рішення зняти з посади представницю "Волі" аргументували деструктивною роботою. Мовляв, багато критикує та розкидається безпідставними звинуваченням у бік депутатського корпусу. Та схоже, саму ж Ольгу Галабалу думка колег по залу не надто хвилює. Вона продовжує вести активну політичну діяльність, завжди має власну думку щодо тих чи інших питань під час сесійних засідань, часто виступає на ефірах.
Ірина Зелінська починала кар'єру патрульної у Києві. Та за півроку їй запропонували вищу посаду в Івано-Франківську. Розпочинала службу в нашому місті на посаді заступника комбата, а вже за три місяці Ірину підвищили до командира батальйону. Тепер у підпорядкуванні тендітної красуні дві сотні патрульних.
Робота для патрульної – її гордість та натхнення. Щира та усміхнена вона з легкістю знаходить спільну мову з керівництвом, підлеглими, порушниками та навіть обуреними скаржниками. В інтерв'ю лейтенант зізнавалась, що інколи у спілкуванні з франківцями були випадки певного несприйняття. Мовляв, така молода та ще й білявка.
"Так, я блондинка, але це не робить з мене поганого копа. Колір волосся не вказує на рівень професіоналізму. У таких випадках намагаюсь брати своєю харизмою, аби мати можливість продемонструвати фаховість. Зазвичай, це діє", - каже патрульна.
До слова, Ірина родом з Луганської області. На жаль, зараз її рідне містечко Свердловськ знаходиться під контролем окупанта. Тож тепер Франківськ став для неї та сина рідним домом.
