У селі Тисменичани Івано-Франківської ТГ вже третій рік не використовують пластикових квітів та вінків на кладовищі.
Про це Суспільному розповів староста села Сергій Баланюк, пише Фіртка.
"У 2015 році ми утворили добровільну екологічну дружину, яку очолив житель нашого села Василь Чуйко. Завдяки роботі цієї дружини нам вдалося на початках зменшити кількість штучних квітів на кладовищі, а згодом зовсім викорінити їх", – розповідає Сергій Баланюк.
Кладовище має 4 га землі, населення Тисменичан — майже 3 тисячі. Староста села розповідає, що з 2019 року штучні квіти та прикраси жителі села не використовують.
"Є такий момент, що родичі приїжджають на могили своїх близьких з міст або інших населених пунктів, і можуть залишити пластикові квіти чи свічки. Проте їх небагато", – каже Сергій Баланюк.
Староста розповідає, що змінити свідомість людей було складно, проте злагоджена робота жителів села принесла свої результати. Зокрема, екологічна дружина діє офіційно за рішенням виконкому та згідно із розробленим положенням. У неї входить 60 людей. Окрім прибирання території села, члени цієї дружини займалися просвітницькою діяльністю.
"Вони доносили до людей інформацію про шкідливість штучних квітів, самотужки розробили та повісили таблички на вході та виході із кладовища", – каже Сергій Баланюк.
Очільник села додає, що велику роль у цій справі зіграв місцевий священник отець Михайло: "Він щонеділі, особливо перед святами, наголошував людям про обмеження штучних вінків на могилах".
Щоб змусити людей відчути відповідальність, влада села запровадила так звані "штрафні санкції".
"На території кладовища ми вивішували таблички, де писали, що за використання пластику — штраф від 1 000 гривень. Це мало свій позитивний вплив. Штрафи ми не збирали, звісно, навіть, якщо когось і ловили, то обходилися попередженням", – пригадує Сергій Баланюк.
Після того, як село приєдналося до Івано-Франківської територіальної громади, сміття із кладовища вивозять працівники КП "Міська ритуальна служба". Проте, як зізнається староста, не без допомоги екологічної дружини: вони допомагають завантажувати відходи на сміттєвоз. Відходи вивозять у Рибне.
Проте застій сміття на сміттєзвалищі у Рибному – це ненайкраща ідея, каже екологиня Марія Федорук.
"Пластик буде дуже довго розкладатися, мова йде про століття і тисячоліття. Ці токсини потраплятимуть у колодязі, ґрунти. Переробці це сміття теж не підлягає, адже на ньому немає маркування, і точно невідомо склад цих штучних прикрас".
Так само, за словами екологині, не варто спалювати пластикові квіти, адже тоді в повітря виділяються шкідливі канцерогени.
Утилізувати відходи такого типу можна тільки високотемпературним спалюванням. Це роблять на спеціалізованих заводах, яких поблизу Івано-Франківська немає. Марія Федорук розповідає, що такий завод є в Києві.
Екологиня радить використовувати квіти з екоматеріалів. До прикладу, використовувати вінки із соломи, а безпосередньо на могилі садити живі квіти.
Про це Суспільному розповів староста села Сергій Баланюк, пише Фіртка.
"У 2015 році ми утворили добровільну екологічну дружину, яку очолив житель нашого села Василь Чуйко. Завдяки роботі цієї дружини нам вдалося на початках зменшити кількість штучних квітів на кладовищі, а згодом зовсім викорінити їх", – розповідає Сергій Баланюк.
Кладовище має 4 га землі, населення Тисменичан — майже 3 тисячі. Староста села розповідає, що з 2019 року штучні квіти та прикраси жителі села не використовують.
"Є такий момент, що родичі приїжджають на могили своїх близьких з міст або інших населених пунктів, і можуть залишити пластикові квіти чи свічки. Проте їх небагато", – каже Сергій Баланюк.
Староста розповідає, що змінити свідомість людей було складно, проте злагоджена робота жителів села принесла свої результати. Зокрема, екологічна дружина діє офіційно за рішенням виконкому та згідно із розробленим положенням. У неї входить 60 людей. Окрім прибирання території села, члени цієї дружини займалися просвітницькою діяльністю.
"Вони доносили до людей інформацію про шкідливість штучних квітів, самотужки розробили та повісили таблички на вході та виході із кладовища", – каже Сергій Баланюк.
Очільник села додає, що велику роль у цій справі зіграв місцевий священник отець Михайло: "Він щонеділі, особливо перед святами, наголошував людям про обмеження штучних вінків на могилах".
Щоб змусити людей відчути відповідальність, влада села запровадила так звані "штрафні санкції".
"На території кладовища ми вивішували таблички, де писали, що за використання пластику — штраф від 1 000 гривень. Це мало свій позитивний вплив. Штрафи ми не збирали, звісно, навіть, якщо когось і ловили, то обходилися попередженням", – пригадує Сергій Баланюк.
Після того, як село приєдналося до Івано-Франківської територіальної громади, сміття із кладовища вивозять працівники КП "Міська ритуальна служба". Проте, як зізнається староста, не без допомоги екологічної дружини: вони допомагають завантажувати відходи на сміттєвоз. Відходи вивозять у Рибне.
Проте застій сміття на сміттєзвалищі у Рибному – це ненайкраща ідея, каже екологиня Марія Федорук.
"Пластик буде дуже довго розкладатися, мова йде про століття і тисячоліття. Ці токсини потраплятимуть у колодязі, ґрунти. Переробці це сміття теж не підлягає, адже на ньому немає маркування, і точно невідомо склад цих штучних прикрас".
Так само, за словами екологині, не варто спалювати пластикові квіти, адже тоді в повітря виділяються шкідливі канцерогени.
Утилізувати відходи такого типу можна тільки високотемпературним спалюванням. Це роблять на спеціалізованих заводах, яких поблизу Івано-Франківська немає. Марія Федорук розповідає, що такий завод є в Києві.
Екологиня радить використовувати квіти з екоматеріалів. До прикладу, використовувати вінки із соломи, а безпосередньо на могилі садити живі квіти.
