Щорічно, 11 грудня, у світі відзначають Міжнародний день гір. Українські Карпати завжди були найтуристичнішим місцем нашої країни. Вершини приваблюють своєю красою та незалежністю і кожен турист мріє про сходження на хоча б одну з них.
Але крім краси, в горах на недосвідчених чатує й багато небезпек, пише Типовий Франківськ.
Туристичний гід, Олег Ядлуш займається туризмом вже 12 років. У багажі - сходження на Говерлу, гору Хом’як, Чорногору та майже всі вершини Українських Карпат.
Він також піднявся на гору Риси, що у Польщі, гору Герлаховський-Штит у Словаччині та відвідав безліч гір у Грузії - Казбек, Карета, Базовий табір Ушби, Гулі, Тетнульді ,Tskhakzasari, Зурульді, Подушка, Ldzhira, Тумбашир, Нагеб, Чкундері.
Розповідає, серед професійних туристів не говорять «підкори ти вершини». Вершини не підкорюють, на них сходять. Каже, що непопулярних маршрутів не залишилося, адже туристичний потік у горах дуже великий. Сюди приїздять з різних куточків України та світу. Проте, є місця які відвідують рідше, хоча вони й не поступаються красою та цікавою історією Говерлі чи Піп Івану.
1. Томнатик — гора в Українських Карпатах, у масиві Яловичорські гори. Розташована на хребті Томнатикул, у межах Путильського району Чернівецької області, на північний схід від села Сарата і на північний захід від перевалу Семенчук.
Ядлуш розповідає, там стоїть колишня радіолокаційна станція "Памір". В народі «глушилка». Вона працювала з 1960-х аж до середини 1990-х років.
Це був секретний військовий об’єкт. Розміщувався в горах він не просто так: поблизу кордон з Румунією. Станцію збудували ще за часів СРСР, вона повинна була забезпечувати радіолокацією величезну територію – починаючи від турецького узбережжя і закінчуючись біля Балтійського моря. Станція «Памір» перестала працювати в 1995 році.
2. Недалеко від станції, в сторону гори Дземброня, знаходяться кляузи.
Кляуз-гатей, або просто «кляуз» - гідротехнічна споруда, призначена для сплаву лісу маловодними гірськими річками Карпат.
З полін робили плоти і спускали їх з високогірного села. Це була одна з можливостей спустити колоди швидко та якісно. У визначений час відкривали шлюзи та ліс плив річкою. Колись за це непогано платили, то професія сплавника була дуже популярною. На Закарпатті на місці унікальної за архітектурою кляузи, яка частково збереглася, створили Музей лісу і сплаву. Це унікальний музей – єдиний у Європі.
3. Осмолода — найпівденніше село Рожнятівського району Івано-Франківської області. Розташоване воно в масиві Ґорґани. Засноване майже 150 років тому, ще в 1873.
Через Осмолоду протікає річка Молода, яка у 80-х роках минулого століття вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, у якому є вілла «Кедрова палата». Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького.
Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є вихід на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці. Неподалік від села розташований ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», урочище «Лопушна», урочище Котелець, пам'ятка природи «Озеро Росохан», Ландшафтний заказник Ріка Лімниця.
