Logo
19 Грудня 2019, 17:00

У Брошнів-Осаді попрощалися з митрофорним протоієреєм

Сьогодні, у день Святого Миколая, у Брошнів-Осаді відбувся похорон митр. прот. Зиновія Божика, який очолив отець-декан Володимир Майка у співслужінні з численним духовенством.

Велелюдна громада зібралася у храмі та на подвір’ї церкви, щоб провести у останню путь свого духовного наставника, інформують в Брошнів-Осадській ОТГ, пише Типовий Франківськ.

Після завершення заупокійної Літургії та чину священичого похорону відбувся чин останнього цілування: духовенство, родина, парафіяни попрощались з покійним о. Зиновієм. Відтак отець-декан Володимир виголосив прощу, висловив співчуття найближчим родичам та пригадав всім про покликання священика і здійснення його служіння тут на землі та в Царстві Небеснім, де панує вічне життя.

Після промов священники, утворивши дві колони, направилися на подвір’я церкви, де і поховали засновника парафіяльної громади Брошнів-Осади всечесного отця Зеновія.

Нагадаємо, що Митрофорний протоієрей Зеновій Божик народився 19 серпня 1944 р. в с. Іванівка, Рожнятівського району. Після закінчення Ясеновецької школи навчався біля батька столярської справи, а опісля, відчувши Божий поклик, вступив до Одеської Духовної семінарії, яку успішно закінчив у 1974 р.
Дияконські свячення отримав 4 квітня 1973 р., а ієрейські – 14 жовтня того ж року. Відтак розпочав свою душпастирську працю спершу в селах Станькова і Томашівці, Калуського району, опісля в селах Креховичі та Брошнів, де служив до 1993 р. З того часу і до дня свого упокоєння виконував душпастирські обов’язки на парафії Вознесіння Господнього у селищі Брошнів-Осада.

Був одружений та виховав двох синів. За активне та ревне душпастирське служіння був нагороджений високими церковними нагородами: 18 березня 1985 р. – золотим хрестом з прикрасами; 18 серпня 2014 р. – митрою.

Парафіяни з глибоким сумом і безмежною вдячністю згадують отця Зиновія. Його внесок у створення парафіяльної громади та будівництво церкви у Брошнів-Осаді направду важко переоцінити. Люди пам’ятають його добре серце і щиру душу, згадують його настанови, тепле напутнє слово, яке залишилося назавжди у пам’яті життєвим дороговказом.