В часи Інтернету та соціальних мереж отримати зворотній зв’язок і дізнатись думку мешканців, здавалось би, немає нічого простішого. Проте, це лише на перший погляд. У більшості випадків об’єднаним громадам доводиться докладати чимало зусиль, щоб налагодити якісну комунікацію з жителями ОТГ.
Бюджет участі, загальні збори громадян, громадські слухання, електронні петиції, громадські ради (переважно молодіжні), консультації з громадськістю - ці інструменти залучення громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні використовують більшість ОТГ Івано-Франківщини, які пропрацювали в новому форматі понад рік.
Механізми комунікації влади з мешканцями, а також залучення їх до прийняття рішень в ОТГ, вивчали та ділились досвідом представники прикарпатських громад в рамках семінару «Комунікація та взаємодія з громадянами та представниками влади», організованому Івано-Франківським регіональним офісом Програми «U-LEAD з Європою».
Наприклад, бюджет участі практикують вже півтора десятка об’єднаних громад Прикарпаття. Головною проблемою впровадження цього інструменту з точки зору органу місцевого самоврядування є організація голосування за проєкти. У Долинській ОТГ, наприклад, бюджет участі практикували ще до створення громади і шукали максимально точний спосіб підрахунку голосів.
«Ми прийшли до того, що голосування за проєкти бюджету участі відбувається лише в електронному вигляді. Проте, зіткнулись з тим, що люди бояться голосувати за допомогою банківських карток. Тож активність досить низька. Тим більше у сільських радах, які увійшли до складу ОТГ», - розповідає заступниця міського голови Долини Руслана Гаврилків.
Також вона додає, що цьогоріч кошти, які були передбачені на бюджет участі, довелось спрямувати на боротьбу з пандемією.
У Ямницькій ОТГ минулого року запровадили бюджет участі, але зіткнулись з тими ж проблемами підрахунку.
«Ми вирішили зробити і паперове, і електронне голосування. Виходячи з досвіду минулого року, хочемо знайти максимально точний спосіб підрахунку голосів, особливо в електронній формі, щоб уникнути накручування», - говорить фахівець громади Надія Криховецька.
Також вона розповідає, оскільки громада відносно невелика, то намагаються спілкуватись з мешканцями особисто і на місці вирішувати конкретну проблему. Для цього голова громади особисто зустрічається з мешканцями сіл. На таких зустрічах найбільш чітко отримується інформація про пріоритети, потреби і проблемну для мешканців інфраструктуру.
Перша прикарпатська ОТГ, Печеніжинська, має найбільший серед сільських і селищних громад досвід у налагодженні комунікації з мешканцями. Свого часу тут впровадили і практикують бюджет участі, а також мають досвід проведення громадських слухань та проведення опитувань мешканців.
«У Печеніжинській громаді ми вже тричі проводили опитування мешканців. Два рази залучали фахівців соціологів, зокрема, коли проводили опитування в рамках розробки стратегії розвитку громади за підтримки міжнародних проєктів. А молодіжна рада проводила опитування серед молоді власними силами. Досить багато часу пішло, але корисну інформацію ми отримали», - розповідає секретар Печеніжинської селищної ради Олександра Дудінчук.
А досить молода Букачівська ОТГ вже має успішний досвід проведення консультацій з громадськістю. Перші консультативні зустрічі з мешканцями всіх населених пунктів ОТГ також відбувались під час розробки Стратегії розвитку громади за підтримки Програми U-LEAD, яку затвердили минулого року.
«Розробляючи Стратегію розвитку, спільно з представниками робочої групи ми відвідали кожний населений пункт громади. Також організували окремі зустрічі з представниками бізнесу і з молоддю, щоб почути їх думку. Ці зустрічі виявились затребуваними і цього року ми їх теж проводили. Люди хочуть, щоб їх чули», - розповідає спеціаліст Букачівської ОТГ Тамара Гаргат.
Остання така зустріч, за її словами, відбулась 4 березня і після карантину цю практику планують відновити. Поки ж зворотній зв’язок від мешканців отримують телефоном і через Інтернет.
Щодо використання такого інструменту як електронні петиції та опитування на сайтах громад, то як показує практика вони в більшості невеликих і середніх ОТГ непопулярні. Цікаво також, що лише окремим громадам вдається отримувати «здоровий», тобто інформативний, а не емоційний, feedback від мешканців у соціальних мережах.
Попри бурхливий розвиток технологій, велику кількість онлайнових платформ та різноманітних мобільних додатків, доступність мережі Інтернет навіть у сільській місцевості, в локальному вимірі Івано-Франківської області пряме особисте спілкування чи то в формі зустрічей з професійними групами, чи в формі консультацій з громадськістю та загальних зборів громадян (читай «схід села») дає можливість налагодити комунікацію між органами місцевого самоврядування і мешканцями. І найбільша перепона у використанні усіх цих інформаційних досягнень цивілізації не у фізичному доступі до них, а у двох інших факторах. Перший – це елементарні знання/вміння/навики користування електронними інструментами, і другий, не менш важливий, довіра до них і переконаність в їх ефективності.
Програма «U-LEAD з Європою» підтримує децентралізацію та регіональну політику в Україні, реалізується за участі ряду донорів та спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.
.png){kind=link}